25 березня 2024 року № 320/19452/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 10.03.2023 року за № 103230001516 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням пільгового страхового стажу за період моєї роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.06.2003 по 26.12.2003, в Філії «Струм - Славутич» ПМ НВІП «СТРУМ» з 01.10.2004 по 18.07.2005, а також в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанія Буйг Траво Пюблік з 19.05.2010 по 22.12.2016, в зв'язку з досягненням віку 50 років;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням пільгового страхового стажу за період моєї роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської ЛЕС в Малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.06.2003 по 26.12.2003, в Філії «Струм - Славутич» ПМ НВІП «СТРУМ» з 01.10.2004 по 18.07.2005, а також в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанія Буйг Траво Пюблік з 19.05.2010 по 22.12.2016, в зв'язку з досягненням віку 50 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити з 01.03.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.06.2003 по 26.12.2003, в Філії «Струм - Славутич» ПМ НВІП «СТРУМ» з 01.10.2004 по 18.07.2005, а також в компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанія Буйг Траво Пюблік з 19.05.2010 по 22.12.2016, в зв'язку з досягненням віку 50 років.
Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідачів у призначенні пенсії позивачу, з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, з огляду на підтвердження факту виконання позивачем робіт в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1 в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанія Буйг Траво Пюблік у період із 19.05.2010 по 22.12.2016.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Головним управлінням пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що оскільки позивач не набув встановленого законодавством пільгового стажу, то підстави для призначення пенсії на пільгових умовах - відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 10.01.2013.
Позивач звернувся до структурного підрозділу Пенсійного фонду України із заявою від 01.03.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додав до неї відповідні первинні документи, що підтверджують його роботу безпосередньо у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в особливо шкідливих умовах праці, а саме в Малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.06.2003 по 26.12.2003, в Філії «Струм - Славутич» ПМ НВІП «СТРУМ» з 01.10.2004 по 18.07.2005, а також в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанія Буйг Траво Пюблік з 19.05.2010 по 22.12.2016.
Відповідно до Порядку приймання та оформлення документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ для розгляду документів про призначення пенсії позивачу - Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 10.03.2023 №103230001516 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №1. Так, відповідно до рішення страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 3 місяці 12 днів, пільговий стаж за Списком №1 складає 02 роки 0 місяців 05 днів. До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано: період роботи із 19.05.2010 по 22.12.2016, оскільки відсутні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку №637. Наявна лише архівна довідка від 03.01.2023 №05-04/495, яка не є підставою для зарахування пільгового стажу. Крім того, відсутні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці. Інформація щодо стану підприємства на момент звернення за пенсією відсутня. У разі ліквідації підприємства без правонаступника, питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, розглядається на Комісії після звернення з відповідною заявою та необхідними документами.
Вважаючи такі рішення відповідачів неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з вимогами статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічні за своїм змістом положення визначено пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-XII.
Як встановлено судом, досягнувши 50 річного віку, позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Проте, пенсійним органом відмовлено позивачу у призначенні такої пенсії з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу з посиланням на те, що період роботи останнього не підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за відсутності пільгових довідок та атестації робочих місць на підприємстві.
Вимогами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно абзаців 1-2 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, виключно у випадку непідтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Крім того, відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах
Отже, у період роботи позивача на посаді арматурника з 19.05.2010 по 22.12.2016, остання була включена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 01.03.2023 подано відповідачу разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, паспорт; трудову книжку; ідентифікаційний код; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення (№05-04/494); довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення; довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; довідка про зміну назви організації; документи про стаж, визначені Порядком №637; інший документ (№347-16); інший документ (табель №05-04/493); інший документ (договір 08-1-001); інший документ (наказ №088); інший документ (протокол б/н); інший документ (службова); інший документ (свідоцтво №186); інший документ (свідоцтво про атестацію №ПТ28/14); інший документ (трудовий договір №325); інший документ (№221); інший документ (свідоцтво 0770).
За результатами розгляду відповідачем документів, поданих позивачем до заяви, страховий стаж становить 25 років 3 місяці 12 днів. Тобто за даними документами та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, до страхового стажу позивача зараховані всі періоди.
При цьому, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , 19.05.2010 на підставі наказу №50 від 19.05.2010 позивача прийнято на роботу на посаду арматурника в компанію Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанія Буйг Траво Пюблік, 01.01.2016 переведено на посаду бригадира, а 22.12.2016 звільнено за пунктом 2 статті 36 КЗпП (за закінченням строку трудового договору).
З копії трудової книжки вбачається, що записи у спірний період відповідають вимогам щодо найменування професії, що значиться у Списках №1, будь-яких виправлень чи неточностей трудова книжка не містить.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що на час звернення із заявою до відповідача пільговий стаж, необхідний для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, який відповідач відмовився врахувати, належним чином підтверджений.
Окрім того, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок №442), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
При цьому, згідно пункту 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце на яких підлягає атестації відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Згідно частин 1, 2 статті 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Приписи частини першої статті 7 Закону України «Про охорону праці» визначають, що працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Зі змісту наведених норм випливає, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Здійснюючи аналіз наведених норм, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а зроблено правовий висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин, суд вважає, що факт проведення, своєчасність та правильність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог в частині порушеного права на призначення належної пенсії на пільгових умовах за Списком №1 із врахуванням спірних періодів трудової діяльності, у той час відповідачем дані обставини спростовано не було.
Разом із тим, як вбачається із спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 10.03.2023 року за № 103230001516 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи в Малому приватному підприємстві «Граніт» з 12.06.2003 по 26.12.2003, в Філії «Струм - Славутич» ПМ НВІП «СТРУМ» з 01.10.2004 по 18.07.2005 зараховано до стажу на пільгових умовах, відповідно, в цій частині доводи позивача щодо порушеного права є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Водночас, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується та приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених суду повноважень законодавцем.
Призначення та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача саме призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не підлягають задоволенню, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн. Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 715,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 10.03.2023 за № 103230001516 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням пільгового страхового стажу за період моєї роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанії Буйг Траво Пюблік з 19.05.2010 по 22.12.2016, в зв'язку з досягненням віку 50 років.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням пільгового страхового стажу за період моєї роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської ЛЕС в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанії Буйг Траво Пюблік з 19.05.2010 по 22.12.2016, в зв'язку з досягненням віку 50 років.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в зоні відчуження з 19.05.2010 по 22.12.2016 в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанії Буйг Траво Пюблік, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як це передбачено абзацом 10 частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.
8. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.