25 березня 2024 року № 320/709/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 21 446,11грн.,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_1 з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду у сумі 21446,11грн.
Позовні вимоги мотивовані неправомірними діями відповідача під час виконання ним службових обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 , які виразились у неналежному виконанні обов'язків командира військової частини, що призвело до невжиття заходів для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовій частині, а саме перерахуванням податку на доходи фізичних осіб на суму допомоги у зв'язку з вагітністю військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в період з жовтня 2016 року по листопад 2017 року - в розмірі 21446,11 грн.
Відповідач будь-яких пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 №82-р/ка, адміністративну справу №320/709/22 повторно розподілено на суддю ОСОБА_7 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 15.05.2018 по 30.11.2021 на посаді командира військової частини.
Відповідач звільнений з військової служби наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 16.11.2021 №511. Виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 30.11.2021 у зв'язку зі звільненням з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.11.2021 №221.
За результатами службового розслідування, призначеного у військовій частині НОМЕР_1 з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню пропозиції аудиторського звіту за результатами змішаного аудиту (фінансового та відповідності) військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 по 30.04.2018 від 23.06.2018 №234/3/41/аз по прийняттю рішення щодо зайвого перерахування коштів військовою частиною НОМЕР_1 до державних цільових фондів на суму 21 446,11 грн., а також встановлення ступеня вини колишнього командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 , чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, - встановлено, що відповідно до аудиторського звіту за результатами змішаного аудиту (фінансового та відповідності) військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 по 30.04.2018 (№234/3/41/аз від 23.06.2018, далі - Звіт) в результаті перевірки правильності розрахунків допомоги по вагітності та пологам військовослужбовцям встановлено зайве перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 21446,11 грн. Згідно даних Звіту відповідальна за нарахування грошового забезпечення начальник ФЕС капітан ОСОБА_8 зазначене порушення усно пояснила неуважністю у зв'язку із значним навантаженням в роботі. У підсумковій частині Звіту висловлено рекомендацію (пропозицію) прийняти рішення щодо зайвого перерахування коштів до державних цільових фондів (на суму допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами нараховувався ПДФО) в сумі 21,45 тис.грн.
За даним фактом у військовій частині НОМЕР_1 проведено службове розслідування, за результатами якого прийнято рішення про підготовку та подання цивільного позову щодо стягнення збитків, завданих державі, з громадянки ОСОБА_8 (яка з 21.06.2013 перебувала на посаді помічника командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби, 08.08.2018 виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Відповідно до довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 09.12.2021 сума матеріальної шкоди, завданої зайвим перерахуванням коштів військовою частиною НОМЕР_1 до державних цільових фондів, а саме перерахуванням податку на доходи фізичних осіб на суму допомоги у зв'язку з вагітністю військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в період з жовтня 2016 року по листопад 2017 року - становить 21446 (двадцять одну тисячу чотириста сорок шість) гривень 11 копійок.
Як зазначає позивач, зазначене стало можливим через неправомірні дії колишнього командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які виразились у неналежному виконанні обов'язків командира військової частини, що в свою чергу призвело до невжиття заходів для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовій частині, та полягають у порушенні вимог абзацу 2 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якого військовослужбовець зобов'язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та абзаців 4 та 23 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якими передбачено, що командир (начальник) зобов'язаний знати стан справ у дорученій йому військовій частині та вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, призвели до невідшкодування військовій частині НОМЕР_1 у встановлені законодавством терміни матеріальної шкоди, завданої зайвим перерахуванням коштів військовою частиною НОМЕР_1 до державних цільових фондів, а саме перерахуванням податку на доходи фізичних осіб на суму допомоги у зв'язку з вагітністю військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в період з жовтня 2016 року по листопад 2017 року - в розмірі 21446,11 грн.
На підставі вищевикладеного та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.12.2021 №102, 10.12.2021 на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 направлено претензію про відшкодування завданої шкоди в розмірі 21446,11 грн. (вих.№620/1501), однак на день подання позовної заяви ОСОБА_1 не відшкодовано в добровільному порядку зазначену шкоду.
Оскільки на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненням з військової служби колишнім командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вжито належних заходів щодо притягнення осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів військовою частиною НОМЕР_1 до державних цільових фондів в розмірі 21446,11 грн., а також у встановлені законодавством терміни не подано заяву до податкового органу щодо повернення або відшкодування помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань (1095 днів з дня, що настає за днем виникнення такої переплати), зазначеними діями (бездіяльністю), військовій частині НОМЕР_1 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 21446,11 грн., а також враховуючи, що в добровільному порядку ОСОБА_1 заподіяну шкоду не відшкодовано, військова частина НОМЕР_1 звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Закон України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі від 03.10.2019 №160-ІХ (далі по тексту- Закон №160-ІХ) визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи) (ст. 1 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №160-IX пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано/
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до аудиторського звіту за результатами змішаного аудиту (фінансового та відповідності) військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 по 30.04.2018 (№234/3/41/аз від 23.06.2018, далі - Звіт) в результаті перевірки правильності розрахунків допомоги по вагітності та пологам військовослужбовцям встановлено зайве перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 21446,11 грн. Згідно даних Звіту, відповідальна за нарахування грошового забезпечення начальник ФЕС капітан ОСОБА_8 зазначене порушення усно пояснила неуважністю у зв'язку із значним навантаженням в роботі. У підсумковій частині Звіту висловлено рекомендацію (пропозицію) прийняти рішення щодо зайвого перерахування коштів до державних цільових фондів (на суму допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами нараховувався ПДФО) в сумі 21,45 тис.грн.
Крім того, у Звіті мається підпис про ознайомлення з ним командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 та начальника фінансово-економічної служби капітана ОСОБА_8 . Після підписів зазначено наступне: «Примірник №2 одержав. Підтверджую, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні аудиту, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність Частини (спростовують викладені у звіті докази та факти) за досліджуємий період відсутні». Нижче зазначено посаду (командир військової частини НОМЕР_1 ), звання (підполковник), підпис, ініціали та прізвище ( ОСОБА_9 ). Нижче дата - 23 червня 2018 року.
Відповідно до довідки щодо виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за період з 01.01.2015 по 30.04.2018, яка підписана командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та помічником командира частини - начальником ФЕС капітаном ОСОБА_8 , №71/272 від 06.06.2018, нижчепойменованим військовослужбовцям нараховано та компенсовано ПДФО 18%:
ОСОБА_2 - в сумі 4564,91 грн.;
ОСОБА_3 - в сумі 1064,03 грн.;
ОСОБА_4 - в сумі 4941,17 грн.;
ОСОБА_5 - в сумі 5695,89 грн.;
ОСОБА_6 - в сумі 5180,11 грн.
Всього на загальну суму 21446,11 грн.
Вказані дані підтверджено роздавальними відомостями військової частини НОМЕР_1 (за період з жовтня 2016 року по листопад 2017 року).
Згідно акту службового розслідування від 11.01.2019 за фактом зайвого перерахування коштів до цільових фондів внаслідок нарахування та компенсації податку з доходів фізичних осіб на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами наступним військовослужбовцям: старшому солдату ОСОБА_2 , старшому солдату ОСОБА_3 , старшому солдату ОСОБА_4 , старшому солдату ОСОБА_5 , солдату ОСОБА_6 помічником командира військової частини НОМЕР_1 з ФЕР - начальником фінансово-економічної служби капітаном ОСОБА_10 , - встановлено, що помічник командира військової частини з фінансово-економічної роботи капітан ОСОБА_10 нанесла фінансові збитки державі внаслідок особистої недисциплінованості та неналежного ставлення до виконання своїх службових обов'язків, чим порушила вимоги статей 6, 11, 88 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Командиром затверджено пропозицію щодо підготовки та подання цивільного позову щодо стягнення збитків, завданих державі, з громадянки ОСОБА_8 (яка на день завершення службового розслідування була звільнена з військової служби).
Командиром військової частини НОМЕР_1 наказано підготувати та належним чином оформити матеріали службового розслідування з метою підготовки та подання цивільного позову щодо стягнення збитків, завданих державі, з громадянки ОСОБА_8 (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2019 №4 «Про результати службового розслідування за фактом зайвого перерахування коштів до цільових фондів і нарахування та компенсації податку з доходів фізичних осіб на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами військовослужбовцям»). Однак вимоги зазначеного наказу не виконані та позов до винної особи не був поданий до суду у встановлені чинним законодавством терміни.
Згідно листа Головного управління Державної податкової служби України у Київській області від 02.06.2021 №13359/5/10-36-24-11 строк, визначений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про повернення або відшкодування помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань - 1095 днів з дня, що настає за днем виникнення такої переплати. Враховуючи, що останнє зайве нарахування податку на доходи фізичних осіб на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 відбулось у листопаді 2017 року - кінцевим терміном для звернення до органів Державної податкової служби України для повернення або відшкодування помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань був листопад 2020 року. У вказаний період військовою частиною НОМЕР_1 вказана заява не направлялась до органів Державної податкової служби України.
Відповідно до довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 09.12.2021, сума матеріальної шкоди, завданої зайвим перерахуванням коштів військовою частиною НОМЕР_1 до державних цільових фондів, а саме перерахуванням податку на доходи фізичних осіб на суму допомоги у зв'язку з вагітністю військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в період з жовтня 2016 року по листопад 2017 року - становить 21446 (двадцять одну тисячу чотириста сорок шість) гривень 11 копійок.
З метою уточнення причин та умов, що сприяли невиконанню пропозиції аудиторського звіту за результатами змішаного аудиту (фінансового та відповідності) військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 по 30.04.2018 від 23.06.2018 №234/3/41/аз по прийняттю рішення щодо зайвого перерахування коштів військовою частиною НОМЕР_1 до державних цільових фондів на суму 21 446,11 грн. в період з 02 по 10 грудня 2021 року проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що неправомірні дії колишнього командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які виразились у неналежному виконанні обов'язків командира військової частини, що в свою чергу призвело до невжиття заходів для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовій частині, та полягають у порушенні вимог абзацу 2 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якого військовослужбовець зобов'язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та абзаців 4 та 23 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якими передбачено, що командир (начальник) зобов'язаний знати стан справ у дорученій йому військовій частині та вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, - призвели до невідшкодування військовій частині НОМЕР_1 у встановлені законодавством терміни матеріальної шкоди, завданої зайвим перерахуванням коштів військовою частиною НОМЕР_1 до державних цільових фондів, а саме перерахуванням податку на доходи фізичних осіб на суму допомоги у зв'язку з вагітністю військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в період з жовтня 2016 року по листопад 2017 року - в розмірі 21446,11 грн., що завдало військовій частині НОМЕР_1 матеріальну шкоду на вказану суму.
Військовою частиною НОМЕР_1 направлено претензію про відшкодування завданої шкоди від 10.12.2021 №620/1501, яка станом на день звернення з позовом до суду не виконана.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем доказів виконання претензії Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування завданої шкоди від 10.12.2021 №620/1501 до суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду у розмірі 21 446 (двадцять одна тисяча чотириста сорок шість) грн 11 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.