22 березня 2024 року № 320/1278/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №1016500000505 (вих. №1000-0305-8/96860) від 03.12.2020 щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 03.12.2020 на підставі довідки про заробітну плату від 16.07.2020 №01-04/7311-13/2141, що видана архівним відділом Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії на підставі архівної довідки від 16.07.2020 №01-04/7311-13/2141, що видана архівним відділом Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.01.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком.
Позивач 03.12.2020 звернувся до Головного управління із заявою №3941 про перерахунок пенсії, а саме заміна періоду 60 місяців до 01.07.2020, до якої додано Довідку про заробітну плату від №11-13/2141 від 16.07.2020, що видана Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, що містила відомості про виплату позивачу заробітної плати за період з 1982 року по 1988 рік.
Слід зазначити, що факт роботи ОСОБА_1 за період з 1982 рік по 1988 рік в ПАТ «КСУ «Техмонтаж» підтверджується записами №№ 1, 2 у трудовій книжці НОМЕР_1 , довідкою №71-04/76 від 04.12.2018 ПАТ «КСУ «Техмонтаж», довідкою №01-04/74 від 04.12.2018 про те, що ПАТ «КСУ «Техмонтаж» у зазначений період мало назву «Київське спеціалізоване управління по монтажу, ремонту, модернізації та наладці технологічного устаткування Всесоюзного об'єднання «Союзоргбумпром».
За результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії Головним управлінням ПФУ в м. Києві 19.10.2020 складено акт №1790-2, яким встановлено, що Печерською районною адміністрацією в м. Києві видано архівну довідку №11-13/2141 від 16.07.2020 з даними особових рахунків позивача за період його роботи з січня 1983 року по грудень 1985 року, з січня 1987 року по лютий 1988 року. Перевіркою встановлено відхилення у сумах заробітної плати, відображених у архівній довідці про заробітну плату №11-13/2141 від 16.07.2020 для обчислення (перерахунку) пенсії позивачу за період роботи з вересня по жовтень 1983 року, за червень, липень 1984 року, за серпень, вересень 1985 року, за період з лютого по липень 1987 роки, виявлено помилки. Рекомендовано Печерській районній в місті Києві державній адміністрації надати нову довідку.
Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 03.11.2020 подані заперечення №105/01-2135/В-270/2 на акт Головного управління ПФУ в м. Києві від 19.10.2020 №1790-2, відповідно до яких повідомлено, що архівна довідка №11-13/2141 від 16.07.2020 виконана на основі первинних документів і архівний відділ Печерської РДА не має права чи/або не уповноважений самостійно здійснювати відрахування сум лікарняних чи/або відпусток від місячної заробітної плати, а також самостійно нараховувати будь-які суми до місячної заробітної плати.
Рішенням Головного управління ПФУ у Київській області від 03.12.2020 №1016500000505 (вих. №1000-0305-8/96860) відмовлено позивачу у перерахунку пенсії на підставі його заяви від 03.12.2020, оскільки за результатами співставлення даних про суми нарахованої заробітної плати згідно наданої довідки від 16.07.2020 №11-13/2141 з даними особових рахунків за період з січня 1983 року по грудень 1985 року, з січня 1987 року по лютий 1988 року, встановлено відхилення у сумах заробітної плати, відображених у архівній довідці. За період з вересня по жовтень 1983 року, з червня по липень 1984 року, з серпня по вересень 1985 року та за період з лютого по липень 1987 року, виявлено помилки.
Згідно рекомендацій, зазначених в акті перевірки від 19.10.2020 №1790-2, нову довідку про заробітну плату або копії первинних документів архівом не надано.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною 4 статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених ним Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
На підставі ч. 1 ст. 44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно із пунктом 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плачу видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до частини першої статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.
Отже, у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, орган ПФУ має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №352/819/16-а.
З огляду на викладене вбачається, що довідка про заробітну плату від 16.07.2020 №11-13/2141, яка видана Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, містить всі визначені Порядком №22-1 відомості, зокрема, суми заробітної плати з розшифровкою, періоди роботи, посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких видані ці довідки.
У постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд зазначив, що «… посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.».
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №1016500000505 від 03.12.2020 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності свого рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.
Виходячи з викладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40грн., що підтверджується квитанцією від 04.01.2022 №46788, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 992,40грн. підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
В частині клопотання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частинами 1 - 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, підготовку справи до розгляду в суді здійснював адвокат Горщар Сергій Васильович, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1121 від 19.04.2019.
Так, відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги №117/21 від 03.12.2021, укладеного між позивачем та адвокатом Горщар С.В., Адвокат зобов'язується: надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, вартість послуг Адвоката встановлюється протоколом погодження гонорару (додатковою угодою), що є невід'ємною частиною цього договору; Гонорар сплачується повністю або частково, по домовленості сторін авансом. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно; Оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката.
Згідно Протоколу №1 погодження гонорару від 03.12.2021 та Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.05.2022, вартість адвокатських послуг склала 4000,00грн. (складання та подання адвокатського запиту, збір доказів, підготовка позовної заяви, формування та подача позовної заяви оформленої у відповідності до вимог КАС України з усіма додатками до суду, складання відповіді на відзив, усні консультації, інформування про рух справи).
Оплата за послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №117/21.1 від 03.12.2021 на суму 4000, 00грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд звертає увагу, що розмір витрат на правову допомогу, який підлягає розподілу не є обґрунтованим (4000,00грн.) та підлягає зменшенню, оскільки є завищеним з огляду на те, що сама позовна заява стосується типового спору, який не потребує залучення значних зусиль. Крім того, доказів до позову на підтвердження правової позиції чи жодних інших доказів, які б потребували часу для їх збирання до позову додано не було, даний спір є справою незначної складності (зважаючи на предмет спору та учасників справи).
Отже, проаналізувавши надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку щодо можливості задовольнити клопотання про стягнення витрат на правову допомогу частково.
За висновком суду, належною до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сумою судових витрат на професійну правову допомогу є 2 000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №1016500000505 (вих. №1000-0305-8/96860) від 03.12.2020 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 03.12.2020 на підставі довідки про заробітну плату від 16.07.2020 №11-13/2141, що видана архівним відділом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витрати понесені на професійну правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.