25 березня 2024 року № 320/45898/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ відсутній), в якому просить суд:
- визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) такою, що склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.07.2023 №10 про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською нотаріальною діяльністю в частині ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України повторно розглянути питання з приводу видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачами була порушена процедура проведення іспиту, зокрема, не сформована та не підписане секретарем комісії екзаменаційна відомість, відсутній звіт про роботу системи, а також протокол комісії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасника справи.
Відповідачі, не погоджуючись із доводами позивача, надали спільний відзив на позовну заяву, в якому вказали, що процедура проведення кваліфікаційного іспиту та прядок ведення протоколу під час засідання комісії порушено не було, а рішення про оголошення перерви було прийнято комісією в межах наданих повноважень і стосувалось лише 20 осіб, щодо яких були сумніви у доброчесності складання іспиту. При цьому, позивач до вказаних осіб не відносилась і на її права вказані обставини не вплинули.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
22.05.2023 року позивач звернулася до Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України щодо допуску її до складання кваліфікаційного іспиту на отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю з доданими до даної заяви документами.
Згідно з «Повідомленням про допуск чи недопуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, який призначений на 13 червня 2023 року», ОСОБА_1 була допущена до складання кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю 15.06.2023 року з 08:30 згідно графіку проведення іспиту.
15.06.2023 року перед початком кваліфікаційного іспиту позивач отримала ім'я входу і пароль для входу в систему (ім'я входу: кап 150623-626: та пароль xwv93MRW). Авторизувавшись в системі, почала виконувати теоретичну частину кваліфікаційного іспиту. По завершенню складання теоретичної частини кваліфікаційного іспиту позивач, згідно повідомлення в системі, отримала 64 бали.
Позивач стверджує, що нею теоретичну частину було виконано та набрано понад вісімдесят балів, в зв'язку з чим її автоматично мало бути допущено системою до практичної частини кваліфікаційного іспиту.
Проте, позивача до практичної частини кваліфікаційного іспиту системою допущено не було, а з рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.07.2023 року №10, витяг з якого було отримано 29.08.2023 року електронною поштою на адвокатський запит від 21.08.2023 року за вих. №б/н, стало відомо, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, «на підставі результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю».
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року N 3425-XII (надалі - Закон N 3425-XII).
Відповідно до абзацу 1, 2 статті 1 Закону N 3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно з абзацом 1 статті 3 Закону N 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 3 Закону визначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону N 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.
Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства.
Наказом Міністерства від 02.11.2020 № 3811/5 (зі змінами) затверджено склад Комісії.
Завдання, функції та порядок діяльності ВККН визначено Законом, Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 (далі - Положення), та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, затвердженим рішенням Комісії від 26.11.2020 № 1.
Відповідно до пункту 2 Положення у своїй діяльності Комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін'юсту.
Відповідно до частини 4 статті 10 Закону N 3425-XII за наявності роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, яка має намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Частиною 7 статті 10 Закону N 3425-XII особам, які не склали кваліфікаційний іспит, гарантоване право на наступне складання цього іспиту, за умови, якщо з моменту складання попереднього кваліфікаційного іспиту пройшло не менше одного року.
Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та процедура складання іспиту врегульовані положеннями статей 3, 10 Закону N 3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року N 923 "Про затвердження положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату" (надалі - Комісія), а також Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року N 1905/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за N 926/19664 (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 19 Порядку об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
Відповідно до пунктів 21 та 24 Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань, електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря Комісії на вибір ім'я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім'я входу та відповідний пароль видаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається Секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації (пункт 25 Порядку).
При цьому, до закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами, ідентифікація осіб, які приймають участь у ньому, Комісією не здійснюється, і результати-виконання електронного анонімного тестування Комісії відомі лише після оцінювання системою виконання завдань, згенерованих системою безпосередньо для кожної особи.
Тобто, членам Комісії стає відомим співвідношення отриманого ім'я входу (логіну) особи з прізвищем особи, яка прийняла участь у електронному анонімному тестуванні, після заповнення екзаменаційної відомості.
Суд звертає увагу, що згенеровані системою завдання теоретичної та практичної частин Комісії не є відомими ані під час складання іспиту, ані після здійснення системою оцінювання результатів його складання.
Відповідно до пунктів 27 - 32 Порядку загальний час електронного анонімного тестування становить чотири години. Теоретична частина електронного анонімного тестування включає в себе сто тестових питань. До кожного питання пропонуються декілька варіантів відповідей, одна з яких є правильною. Оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Кожна правильна відповідь оцінюється системою в один бал, неправильна - в нуль балів. Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі у зв'язку зі спливом встановленого часу, така відповідь заховується як неправильна.
Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше вісімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.
Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.
Згідно з пунктом 44 Порядку Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або не підтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Особам, які не склали кваліфікаційний іспит, Комісія в п'ятиденний строк надсилає витяг з рішення Комісії про відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, засвідчений підписом секретаря Комісії (пункт 46 Порядку).
З матеріалів справи вбачається, що позивач 15.06.2023 року брала участь у складанні кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
Перед початком кваліфікаційного іспиту позивач отримала електронний ключ, необхідний для реєстрації у системі.
За результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування позивач набрала 64 бали (при необхідних 80 і вище) та не була допущена системою до виконання практичної частини.
При цьому, позивач зазначає, що нею була виконана теоретична частина іспиту на понад 80 балів, проте жодних доказів для підтвердження вказаних обставин суду не надано.
Суд звертає увагу, що під час складання кваліфікаційного іспиту від позивача не надходило жодних зауважень щодо некоректної роботи системи, чи не точності запитань (завдань), які поставленими перед кандидатами.
Крім того, саме система визначає правильність відповідей та час, за який дані відповіді надані, у даному випадку жодний із членів комісії не може втручатися у дану систему.
Під час розгляду даної справи позивачем не надано суду переконливі докази того, що питання поставленні у системі некоректно, чи під час складання іспиту у системі виникали проблеми (збій).
Згідно з даними, які містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15.06.2023 року електронного анонімного тестування, за результатами виконання теоретичної частини позивачка не склала іспиту, оскільки не набрала необхідну кількість балів.
Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов, позивач зазначає про відсутність звіту про роботу системи під час проведення іспиту.
Вказані обставини спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до пункту 38 Порядку протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.
Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.
Так, на виконання вимоги пункту 38 Порядку, після завершення кваліфікаційного іспиту, який закінчився 15.06.2023, ДП «НАІС» 22.06.2023 було надано звіт про роботу системи та про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту, що спростовує твердження позивача про відсутність останнього.
При цьому, ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по-батькові осіб, що виконали електронне анонімне тестування, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 40 Порядку).
У зв'язку з цим, після отримання звіту від ДП «НАІС» 22.06.2023 секретарем Комісії була сформована екзаменаційна відомість на підставі листа ДП «НАІС», а потім здійснена ідентифікація результатів електронного анонімного тестування у присутності всіх членів Комісії, що брали участь у засіданні.
Таким чином, суд вважає, що члени Комісії виконали вимоги як Порядку, так і Регламенту щодо формування та заповнення екзаменаційної відомості, оскільки вона була сформована секретарем Комісії після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами та ідентифікація результатів іспиту здійснена після формування її у присутності всіх членів Комісії, що брали участь у засіданні, про що свідчать їх підписи на екзаменаційній відомості.
Зазначені обставини спростовують твердження позивача про не формування та не підписання екзаменаційної відомості та порушенням процедури оформлення результатів іспиту.
Згідно з пунктами 2-1, 2-2 Положення основними засадами роботи Комісії є законність, об'єктивність, колегіальність прийняття рішень та їх обов'язковість. Формою роботи Комісії є засідання.
Під час засідання Комісії секретар веде протокол (пункт 21 Положення).
Відповідно до пункту 2 глави І Регламенту, регламент Комісії визначає порядок скликання Комісії, проведення її засідань, вирішення питань, що належать до повноважень Комісії відповідно до чинного законодавства, а також окремих питань внутрішньої діяльності Комісії.
Підпунктами 6, 8 пункту 13 глави II Регламенту визначено, що Комісією може бути прийнято рішення про оголошення перерви у засіданні. За рішенням Комісії засідання Комісії може бути продовжено або у ньому можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 було оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС») від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця виключно 20 авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, серед яких позивач відсутній.
Водночас, суд зазначає, що як звіт ДП «НАІС», так і рішення Комісії про оголошення перерви жодним чином не зачіпають виникнення чи зміни прав та інтересів позивача і не можуть бути підставою для перегляду рішення про видачу свідоцтва особі, яка не склала іспит (не набрала відповідної кількості балів), що підтверджується даними зі сформованої відповідно до вимог законодавства екзаменаційної відомості, яка міститься в матеріалах справи
Матеріалами справи підтверджено, що ведення протоколу засідання Комісії за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного 13-15 червня 2023 року, розпочато 13 червня 2023 року, однак у засіданні рішенням Комісії було оголошено перерву, відтак, засідання Комісії вважається повноцінно не закінченим, відповідно протокол не повністю завершеним виключно в частині 20 осіб щодо яких є сумніви у доброчесності складання іспиту. При цьому, як зазначалось судом вище, позивач до вказаних осіб не відноситься та звіт ДП «НАІС» не стосується його прав.
Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що процедура проведення кваліфікаційного іспиту та порядок ведення протоколу під час засідання Комісії порушено не було, а рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю прийнято нею в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами, в зв'язку із чим твердження позивача щодо протиправності такого рішення є необґрунтованими та не відповідають дійсності.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.
Суддя Білоноженко М.А.