про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 березня 2024 року м. Київ № 320/12212/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 у справі № 640/14181/21;
-зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 у справі № 640/14181/21, а саме: перерахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум протягом 60 календарних днів з дати набрання законної сили рішення у справі;
-застосувати процесуальний інститут судового контролю за виконанням рішення суду, а саме зобов'язати Відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, при ухваленні рішення не на користь Відповідача, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом суддя зазначає таке.
Як слідує з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2021 у справі № 640/14181/21 адміністративний позов задоволено:
-визнано протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
-зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 7, код ЄДРПОУ 22886300) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
Суддею встановлено, що предметом розгляду справи №640/14181/21 була незгода позивача з діями Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови нарахувати та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Водночас, зі змісту даної позовної заяви вбачається, що предметом цього адміністративного позову є незгода позивача з невиконанням відповідачем рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2021 у справі № 640/14181/21.
Отже, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 у справі № 640/14181/21, зокрема в частині здійснення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 у справі № 640/14181/21.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18 та від 02.11.2021 у справі №620/1528/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а зазначено, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”. Зазначений спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Суддя зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
За таких обставин вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.09.2022 у справі №817/153/18, від 26.10.2022 у справі №380/9852/21 та від 06.02.2023 у справі №140/559/22.
З аналізу положень Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2005 № 1404-VIII вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою гр. ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.