про залишення позову без розгляду
22 березня 2024 року Справа № 640/6614/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2018,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0001174613.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2021 справу передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2021, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2022 призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2022 позовну заяву залишено без руху.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Харченко С.В.
У зв'язку із звільненням з посади головуючого судді у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Лапію С.М.
Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2022 позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам статті 122 КАС України.
На виконання ухвали суду від 19.08.2022 позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
На обґрунтування заяви зазначено, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду , може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення від 20.08.2018 №0001174613.
Постанова Верховного Суду у справі №500/2486/19, якою змінено підхід до обчислення строків позовної давності, прийнята 26.11.2020, тобто після виникнення правовідносин та набрання ними характеру спірних.
Розглянувши зазначену заяву, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0001174613.
Рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0001174613, одержано 15.05.2018.
До суду з даним позовом позивач звернувся 11.03.2021.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з викладеного, якщо рахувати строк на звернення до суду з адміністративним позовом з дати (15.05.2018) одержання платником податків рішення контролюючого органу, ухваленого за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.02.2018 №0001174613, то встановлений ст. 122 КАС України трьохмісячний строк спливає 15.08.2018 року, а місячний строк, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України -15.06.2018.
Суд звертає увагу, що позивачем даний позов подано до суду 11.03.2021, тобто за сплином більше двох років.
Більше того, Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, було відступлено від попередніх висновків щодо строку звернення до суду з позовними вимогами протягом 1095-денного строку, при цьому суд наголосив на необхідності врахування даної правової позиції в подальшому:
«Верховний Суд у складі судової палати у цій справі відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18 у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов 'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та клопотання позивача не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунено, з клопотанням про продовження строку для їх усунення позивач до суду не звертався, вона підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 194, 205, 240 КАС України, суд,-
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2018 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.