про заміну сторони виконавчого провадження
25 березня 2024 року № 320/26691/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позов задоволено.
19.02.2024 Київським окружним адміністративним судом у справі №320/26691/23 були видані виконавчі листи.
Надалі, до Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник (заінтересована особа) просить суд:
- замінити сторону виконавого провадження - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його правонаступницю - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), котра проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч.2 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Втім, суд звертає увагу, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації», рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення, суд встановив наступне.
Згідно з ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Отже, беручи до уваги вищевказані обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Судом в свою чергу встановлено, що відповідно до наданих документів та матеріалів заявником вбачається, що ОСОБА_2 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується наданим до матеріалів справи свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 .
З приводу вказаного суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, чітко встановлено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналогічного змісту законодавцем викладена норма Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон України №2262-XII), зокрема, ч.1 ст.61 якою встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
В свою чергу, суд звертає увагу, що позивач знаходився на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримував пенсію у відповідності до Закону України №2262-XII.
В свою чергу, суд звертає увагу, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.1 ст.61 Закону України №2262-XII теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до.
За наявного в матеріалах справи свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 вбачається, що 04.10.1970 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб.
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, вбачається, що ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_2 .
Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість аргументів заявника в поданій заяві та наявність підстав для задоволення вимог поданої заявником заяви в цій частині.
Так, як вже було зазначено судом вище, у відповідності до ч.1 ст.379 Кодексу КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За таких обставин та враховуючи той факт, що ОСОБА_2 вибув як сторона виконавчого провадження, з урахуванням того, що судом встановлено, що правонаступником стягувача є ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви та заміни стягувача його правонаступником.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.72-77, 241-243, 248, 373, 379 КАС України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №320/26691/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Замінити стягувача у виконавчому листі №320/26691/23 від 19.02.2024, з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на його правонаступника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.294-297 КАС України.
Суддя Перепелиця А.М.