31 січня 2024 року № 320/34453/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Єніча В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про розгляд справи в порядку загального провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ «Про звільнення зі служби цивільного захисту ОСОБА_1 » № 368, виданий Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - ГУ ДСНС України у Луганській області) від 23.08.2023 в повному обсязі;
- визнати протиправним та скасувати наказ «Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 23.08.2023 № 368», виданий ГУ ДСНС України у Луганській області від 12.09.2023 в повному обсязі;
- поновити на службі цивільного захисту з 24.08.2023 ОСОБА_1 ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з ГУ ДСНС України у Луганській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.08.2023 по день фактичного поновлення на службі цивільного захисту.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
07.11.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що ця справа не належить до категорії малозначних справ, визначених ст. 257 КАС України.
Представники позивача у судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечили, просили у його задоволенні відмовити.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зміст клопотання відповідача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що цю справу, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не надав.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина 1 статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Крім того, суд зауважує, що подане відповідачем клопотання є клопотанням з процесуальних питань.
Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)
Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у загальному проваджені, а лише посилання на те, що ця справа не належить малозначних справ не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи за правилами загального провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганський області про розгляд справи в порядку загального провадження в адміністративній справі №320/34453/23, - відмовити.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали - 22 березня 2024 р.