Справа №949/2177/23
08 березня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судових засідань Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженною відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" через свого представника ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності від 12 грудня 2022 року, звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості:
- за кредитним договором №763210249 в розмірі 80292,32 грн., з яких: 21999,10 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 58293,22 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором №3166621931/673074 в розмірі 10875 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7875 грн. - сума заборгованості за відсотками;
Всього просить стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 91167,32 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 лютого 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №763210249.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись логін особистого кабінету та пароль особистого кабінету.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31 грудня 2020 року додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Відповідно до реєстру боржників №136 від 01 червня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс", до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №763210249.
20 жовтня 2022 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон плюс" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Таліон плюс" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.
Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 80292,32 грн., з яких: 21999,10 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 58293,22 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному цим договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 06 березня 2023 року, позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №763210249 в розмірі 80292,32 грн., з яких: 21999,10 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 58293,22 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Разом з тим, 25 квітня 2021 року між ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №03166621931.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.5 п. 1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладання договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства https://www.eurogroshi.com.ua/.
16 лютого 2022 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №16022022, відповідно до умов якого ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників від 16 лютого 2022 року до договору факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10875 грн, з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7875 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 16 лютого 2022 року, позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №3166621931/673074 в сумі 10875 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7875 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У свою чергу, відповідач подав до суду відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки такі є необґрунтованими.
У відзиві звертає увагу на норми ЦК України, які передбачають поняття договір, його види та момент його укладення та зважаючи на вказані ним норми законодавства зазначає, що подані позивачем копії договорів від 19 лютого 2021 року №763210249 та від 25 квітня 2021 року №3166621931/673074, які не містять підписів сторін договору.
Крім того, згідно позовної заяви та копій вищевказаних договорів, такі нібито укладено в режимі онлайн шляхом заповнення ним в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача.
При цьому зазначає, що відносини у процесі створення, відправлення ,передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Нормами даного Закону визначається, що ідентифікація автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Отже, на переконання відповідача, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов'язки, має відповідати положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Вважає, що доказів укладення таких договорів, які за формою відповідають вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано.
Отже, позивачем не надано доказів того, що наявні в матеріалах справи копії договорів створювалися у порядку, визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Таким чином, позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 19 лютого 2021 року №763210249 та від 25 квітня 2021 року №3166621931/673074, що, у свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, а отже вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із наведеними відповідачем мотивами у відзиві, позивачем подано відповідь на відзив зі змісту якої вбачається наступне.
У відповідності до умов договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, що вказаний позичальником при укладанні договору.
Зазначає, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Звертає увагу на те, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним вказаною статтею, є оригіналом такого документа.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним, як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Підсумовуючи вказує, що заперечення відповідача щодо позовних вимог, що викладені у відзиві на позовну заяву, не підтверджуються жодними доказами, більше того ґрунтуються виключно на припущеннях та домислах, а отже позовна заява позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає повному задоволенню.
Відповідач не погодився з наведеними у відповіді на відзив обґрунтуваннями позивача та подав свої заперечення.
У запереченнях відповідач вказує, що твердження позивача є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, оскільки він категорично заперечує укладення договору від 19 лютого 2021 року №763210249 та від 25 квітня 2021 року №3166621931/673074.
Додатково звертає увагу суду на те, що у роздруківці, яку позивач намагається видати за нібито укладений договір від 19 лютого 2021 року №763210249, у розділі 5 взагалі відсутня будь-яка інформація про його підписання, як з його боку, так і з боку ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Позивач разом з відповіддю на відзив надав роздруківки невідомого походження, які намагається видати за платіжні доручення, хоча, як вбачається із сталої судової практики Верховного Суду, належними та допустимими доказами, які б могли підтвердити отримання ним коштів є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які встановлюють розмір заборгованості.
Зауважує, що надані позивачем платіжні дорученні не містять підпису відповідальної особи працівника банку, який нібито повинен був здійснити перерахування коштів на нібито його картковий рахунок. Тому, як вказує відповідач, йому взагалі не зрозуміло на підставі чого позивач стверджує про отримання ним коштів від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено факту укладення сторонами договорів від 19 лютого 2021 року №763210249 та від 25 квітня 2021 року №3166621931/673074, що, у свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, а отже вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо відступлення права вимоги, то відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги, оскільки не надано самого договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а також не надано доказів виконання договору факторингу з боку сторін, що його уклали.
Тому, зважаючи на наведені обґрунтування, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у судове засідання не з'явився. Зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив вбачається, що представник позивача просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать довідки про доставку судових повісток в електронному вигляді та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №763210249 (а.с.7-9).
Пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що невід'ємною частиною цього договору є правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства - https://www.zecredit.com.ua.
У відповідності до п. 4.4 договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитором в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
При цьому, як визначено у п. 4.9 договору, позичальник засвідчує, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов'язків кредитодавця та позичальника.
Також сторони засвідчують, що укладення цього договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна із сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов'язки сторін, інші умови договору), та умови договору є взаємовигідними для кожної із сторін (п. 4.10 договору).
28 листопада 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.12-14, 89).
Пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідно до реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до божників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
У свою чергу, 20 жовтня 2022 року між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.15-16).
Пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 до цього ж договору (а.с.17), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 80292,32 грн., з яких: 21999,10 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 58293,22 грн. - сума заборгованості по відсоткам, що відображено також у розрахунку заборгованості за кредитним договором №763210249 від 19 лютого 2021 року (а.с.18).
До того ж, 25 квітня 2021 року між ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №3166621931/673074, невід'ємною частиною якого є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства https://www.eurogroshi.com.ua/. (а.с.23-24).
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", про що також свідчить п. 7 договору.
У відповідності до п. 6.8 договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства.
При цьому, клієнт стверджує, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (п. 6.9 договору).
16 лютого 2022 року між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - фактор) та ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №16022022, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.26-28).
Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року (а.с.29) та до витягу з реєстру боржників до цього ж договору (а.с.30), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 10875,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7875,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, що також відображено у розрахунку заборгованості за кредитним договором №3166621931/673074 від 25 квітня 2021 року (а.с.31).
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами ЦК України, а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Так, кредитний договір №763210249 від 19 лютого 2021 року та договір про надання фінансового кредиту №3166621931/673074 від 25 квітня 2021 року підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, позивачем надало належні і допустимі докази укладення відповідачем кредитних договорів №3084791871 від 01 липня 2020 року, №09160-04/2021 від 15 квітня 2021 року та №0962770553 від 26 квітня 2021 року та отримання позичальником кредитних коштів.
У ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За змістом ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зі змісту ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набула права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №763210249 від 19 лютого 2021 року в сумі 80292,32 грн. та за про надання фінансового кредиту №3166621931/673074 від 25 квітня 2021 року в сумі 10875 грн.
Статтею 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду, позивачем сплачений судовий збір в сумі 2684 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 256, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 598, 610-612, 625, 633, 634, 638, 641, 642, 1046-1054, 1056-1 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 287 - 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд -,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ "Таскомбанк") суму заборгованості за кредитним договором №763210249 в розмірі 80292,32 грн. та за кредитним договором №3166621931/673074 в розмірі 10875 грн., а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 91167,32 грн. (дев'яносто одна тисяча сто шістдесят сім гривень тридцять дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ "Таскомбанк") судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.