Провадження № 1-кп/557/68/2024
Справа № 557/330/24
26 березня 2024 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження №12024181080000029 від 05.02.2024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Великий Бурлук Великобурлицького району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, одружений, громадянин України, українець, не працює, раніше не судимого,
за ст. 336 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Гоща кримінальне провадження з обвинувальним актом про вчинення кримінального правопорушення,
ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний.
Військовозобов'язаному ОСОБА_3 19.01.2024, згідно Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу» після проходження медичної комісії, щодо визначення ступеня придатності до військової служби, згідно якої він був визнаний придатним для відправки на військову службу під час мобілізації, вручено бойову повістку на призов, відповідно до якої він мав з'явитися 19.01.2024 о 10 год. 00 хв.
Однак від отримання повістки ОСОБА_3 відмовився, після чого про відмову розписуватись та отримувати повістку для призову по загальній мобілізації складено акт від 19.01.2024. Однак ОСОБА_3 не з'явився для проходження військової служби на визначене у повістці число до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправлення до військової частини і зобов'язання не виконав та став ухилятись від проходження служби.
Будучи заздалегідь попереджений про кримінальну відповідальність та достовірно знаючи про проведення призову під час загальної мобілізації, маючи на меті злочинний умисел, направлений на ухилення від призову на мобілізацію під час воєнного стану, порушуючи вимоги ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України № 758/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 2739-IX від 16.11.2022, Указу Президента України № 452/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 3276-IX від 27.07.2023, та який продовжено востаннє Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 3429-IX від 08.11.2023, не маючи на те поважних причин та правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, керуючись небажанням бути призваним для несення служби в рядах Збройних Сил України, військовозобов'язаний ОСОБА_3 19.01.2024 не прибув для здійснення відправки на військову службу, чим умисно ухилився від призову за мобілізацією.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 366 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, та дав зізнавальні показання стосовно обставин скоєння ним злочину, - час, місце, спосіб, мета скоєння кримінального правопорушення.
Зокрема, показав, що він ВЛК був визнаний придатним для проходження військової служби, отримав бойову повістку, однак за станом здоров'я він не з'явився на виклик. Також він має проблеми зі здоров'ям, потребує оперативного втручання, на дани й час збирає кошти на операцію. Вину визнає, просить суд суворо його не карати.
Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання своєї вини самим обвинуваченим в скоєнні кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого доведена також іншими доказами, які відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувалися, оскільки обставини скоєння кримінального правопорушення учасниками процесу не оспорюються.
Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого, який раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює.
Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань обвинуваченого, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд відповідно до ст. ст. 65 - 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, не перебуває на ОСОБА_5 -обліку у лікаря-нарколога та психіатра, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та без реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, із звільненням від відбуття покарання, з іспитовим строком, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до вимог п. 2 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.
Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору негайно після його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1