Справа № 551/1184/23
про продовження строку тримання під вартою
26 березня 2024 року селище Шишаки
Шишацький районний суд Полтавської області в ск ладі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ( приймають участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Державної установи « Полтавська установа виконання покарань ( № 23) , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, в режимі відеоконференції обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023170550000577 від 16.05.2023 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України,-
В провадженні Шишацького районного суду Полтавської області знаходяться матеріали обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні 26.03.2024 року, прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний термін 60 днів з визначенням розміру застави, посилаючись на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування та судом, продовжують існувати.
Зокрема, акцентував увагу суду на те, що вказані злочини є тяжкими, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили суд змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін судового провадження, вивчивши доводи заявленого прокурором клопотання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двохмісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій особі до місця ув'язнення.
Статтею 176 КПК України визначено вичерпний перелік запобіжних заходів, починаючи від найбільш м'якого, яким є особисте зобов'язання та закінчуючи найбільш суворим запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання процесуальним ризикам, вичерпний перелік яких наводиться у п.п. 1-5 ч. 1 вказаної статті. Такими ризиками є спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 , ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.08.2023 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520,00 гривень, до 28.09.2023 року включно, який було продовжено ухвалою слідчого судді від 25.09.2023 року до 01.11.2023 року включно.
Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 30.10.2023 року, обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 28 грудня 2023 року включно з визначенням розміру застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 11 грудня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 08 лютого 2024 року включно з визначенням розміру застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 30 січня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 29 березня 2024 року включно з визначенням розміру застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.
При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.
У відповідності до п. « С » ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в межах судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від правосуддя з огляду на тяжкість покарання за вчинення злочинів, які йому інкримінуються, вчинити нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні які ще не допитані судом, суд приходить до переконання про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на максимальний термін 60 днів з визначенням розміру застави.
З огляду на вказані обставини, суд не бере до уваги твердження обвинуваченого та його захисника про можливість обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту..
На підставі викладеного та керуючись статтями 331, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимому, раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 24 травня 2024 року включно із застосуванням застави в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520,00 гривень.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Датою закінчення дії даної ухвали в частині запобіжного заходу є 24 травня 2024 року.
Копії даної ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий, суддя ОСОБА_1