єдиний унікальний номер справи 546/165/24
номер провадження 1-кп/546/54/24
26 березня 2024 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка Полтавської області угоду про визнання винуватості від 26.03.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному 19.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175440000057 за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Канави Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого професійно-технічну освіту, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
19.02.2024 близько 14 год 20 хв ОСОБА_5 керував колісним трактором ДТЗ 5504К, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 та рухався по дорозі сполученням с-ще Покровське-с. Прокопівка Полтавського району Полтавської області, його зупинили працівники поліції за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У цей момент у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа з метою підтвердження свого права керування колісним трактором ДТЗ 5504К, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , виданого, згідно його змісту, 14.03.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області в. м. Рівне на ім'я ОСОБА_5 з дозволом на керування машинами категорії «А1», «А2», в якому зазначено, що ОСОБА_5 має право керувати машинами категоріє «А1», «А2».
Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на використання завідомо підробленого документа, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 під час перевірки у нього документів надав працівникам поліції для перевірки завідомо підроблене посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане, згідно його змісту, 14.03.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області в. м. Рівне на ім'я ОСОБА_5 , в якому зазначено, що ОСОБА_5 має право керувати машинами категоріє «А1», «А2», бланк якого не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу: зображення захисної сітки, серії, цифр номера, реквізитних та внесених даних, нанесені струменевим способом друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтера), який не використовується при виготовленні бланків даного виду документів, використавши у такий спосіб завідомо підроблений документ.
Згідно відомостей Дердпродспоживслужби та Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, відповідно до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи відсутні відомості щодо видачі ОСОБА_5 посвідчення тракториста-машиніста серії АТ № НОМЕР_3 від 14.03.2018.
Цими діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
26.03.2024 між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 , на підставі статей 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у рамках кримінального провадження, внесеного 19.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175440000057.
Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, ОСОБА_5 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в обсязі підозри повідомленої 27.02.2024. Сторони досягли відповідних домовленостей, з урахуванням особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
.В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що 26.03.2024 між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угоду про визнання винуватості, угода відповідає положенням КПК України, укладена добровільно, без застосування примусу, погроз, за участю захисника. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, зазначив що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі визнає, негативно ставиться до вчиненого. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, наслідки невиконання умов угоди.
Захисник у підготовчому судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та його підзахисним 26.03.2024. Указана угода була укладена добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, за його участі. Угода відповідає вимогам КПК України. Просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами угоди покарання.
Розглядаючи кримінальне провадження згідно ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
Враховуючи, що між прокурором та обвинуваченим досягнуто угоди, суд розглядає справу відповідно до положень ст. 474, 475 КПК України.
Судом встановлено, що під час судового провадження між сторонами кримінального провадження - Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 , укладено та підписано угоду від 26.03.2024 про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за змістом якої ОСОБА_5 беззастережно зобов'язався визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України в обсязі підозри повідомленої 27.02.2024. Сторони угоди узгодили призначення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання.
Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений просив затвердити угоду.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_5 та встановлено, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні двох дітей, непрацює, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової заяви прокурору на укладання ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, надає згоду на призначення узгодженого угодою покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України.
Суд вважає, що узгоджені прокурором та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
На підставі викладених в угоді обставин, а також установлені під час розгляду угоди відомостей особистості обвинуваченого, на думку суду існують обставина, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між прокурором і обвинуваченим угоди про визнання винуватості від 26.03.2024 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальними витратами підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Крім того, підлягає скасуванню арешт, який накладено ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 21.02.2024.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5,7, 100,368-371, 373, 374, 394, 395, 468-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 березня 2024 року між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , укладену за участі захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 19.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175440000057, стосовно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати на проведення судової технічної експертизи у розмірі 3407 грн 76 коп - підлягають стягненню з ОСОБА_5 у дохід держави.
Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 21.02.2024 посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , виданого згідно із змісту 14.03.2018 ГУ Держпродспоживслужбою в Рівненській області в м. Рівне на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Речовий доказ посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , виданого згідно із змісту 14.03.2018 ГУ Держпродспоживслужбою в Рівненській області в м. Рівне на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього строку його зберігання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1