Справа № 635/1322/18
Провадження № 1-кп/545/48/24
26.03.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,
В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, обраного на досудовому слідстві у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали і не змінилися, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважали за можливе змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Так, відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Взяття під варту відповідно до підпункту « с » пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 р. у справі « Ладент проти Польщі » ( Ladent v. Poland ), а тому тримання обвинувачених під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
З урахуванням особи ОСОБА_4 , який на даний час обвинувачується у скоєнні нетяжкого та тяжких злочинів, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, тобто не має легальних джерел доходу, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що знаходячись на волі останній може продовжувати злочинну діяльність, переховуватися від суду, а тому ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали та не змінилися.
Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об'єктивних даних щодо можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів суду, не надано.
Твердження обвинуваченого та його захисника про можливість більш м'якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є непереконливими з огляду на доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які зі сплином часу не зменшилися. Інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, виходячи з конкретних обставин справи, не буде достатнім стимулюючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , оскільки в будь-якому випадку передбачає перебування останнього на волі.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 24.05.2024 року включно, а в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі - відмовити.
Керуючись ст.ст.177,178,183,194-197,331,392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 24.05.2024 року включно.
В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м'який не пов'язаний із позбавленням волі - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, направити начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1