Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 532/109/24
Провадження 3/542/253/24
25 березня 2024 року селище Нові Санжари
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Афанасьєва Ю.О., розглянувши матеріали, які складені Відділенням поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та надійшли з Полтавського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП-
12.03.2024 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області з Полтавського апеляційного суду надійшов адміністративний матеріал, що містить протокол серії ВАВ №948569 від 23.12.2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, для розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить наступного висновку.
У відповідності зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (в разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 948569 від 23.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 23.12.2023 року о 12:40 год. по вул. Центральна, в с.Грицаївка, в орендованому приміщенні будинку культури здійснювала реалізацію алкогольних виробів «HLIBNY DAR 0,5», «Колос 0,5», «Петриківська 0,5», «Олександрія 0,5» та коньяк «BAGRANYAN ARMEN 0,5» та тютюнові вироби «COMPLIMENT» без марок акцизного податку, чим порушила Закон України "Про державне регулювання, виробництво та обіг алкогольних, спирту етилового, коньячного, плодового, тютюнових виробів".
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлялась про дату, час та місце судового засідання (а.с.40, 41). Надала телефонограму, в якій просила справу розглядати без її участі. При винесенні постанови покладалася на розсуд суду (а.с.42).
Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.156 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя вважає, що справу можна розглянути за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі доказами.
Так, частина 1 статті 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без марок акцизного збору.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Тобто, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає для суб'єкта господарювання, а не для будь-якої особи.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до статті 1цього ж Закону роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Поняття суб'єкт господарювання визначено ст.55 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За змістом частини 1 статті 128 ГК України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
До загальних ознак господарської діяльності закон відносить не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичність таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Відповідно до ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо.
Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Проте, матеріали адміністративної справи не містять відомостей та доказів того, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та здійснює певну господарську діяльність, тобто є суб'єктом вказаного правопорушення.
Крім того, за приписами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, з фабули протоколу вбачається, що ОСОБА_1 (на переконання співробітників поліції) здійснила роздрібний продаж алкогольних та тютюнових виробів без марок акцизного збору.
На підтвердження вини ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення, надані лише рапорт про отримання заяви від ОСОБА_2 (а.с.5) протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 (а.с.6), квитанція про отримання на зберігання речових доказів (а.с.8), а також пояснення ОСОБА_2 , відповідно яких 23.12.2023 року близько обіду він прийшов до магазину в с.Грицаївка купити хліба. Продавчиня на ім'я ОСОБА_3 нічого йому не продала. В даному магазині ОСОБА_3 з-під прилавку продає алкоголь (самогон) (а.с.7).
Разом з тим, такі докази не доводять того, що ОСОБА_1 здійснювала саме роздрібну торгівлю та саме алкогольними напоями та тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Так, матеріали справи не містять жодних об'єктивних даних про те, що ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відсутні свідки та їх пояснення, а також фото або відео докази, які б підтверджували саме факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Надані докази не містять даних про те, кому була здійснена реалізація продукції, в якій кількості та її вартість. Враховуючи й те, що виходячи зі змісту наданих письмових пояснень ОСОБА_2 , вбачається, що продавець на ім'я ОСОБА_3 , будь-яких товарів йому не продала. Відсутні дані й про вилучення виручки від продажу, відсутня інформація про покупців.
З наведених вище підстав не можна взяти до уваги й письмові пояснення ОСОБА_1 , надані нею у протоколі про адмінінстративне правопорушення, як доказ її винуватості у вчиненні інкримінованого адмінністративного правопорушення.
Суд же не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що протокол та додані до нього докази в своїй сукупності з наведених вище підстав не є належними та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.
Тому справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до ст. 1, 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» № 1393-ХІV від 14 січня 2000 року продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися, відноситься до неякісної і небезпечної продукції й підлягає тільки обов'язковому вилученню з обігу.
Оскільки алкогольні напої та тютюнові вироби, які були вилучені, не мають марок акцизного податку, суду не надано сторонами жодних документів, які б підтверджували їх якість та безпеку, зважаючи на вказані вимоги законодавства, такі вироби відносяться до неякісної та небезпечної продукції, яка вилучена з обігу, а відтак підлягають знищенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.
Вилучені 23.12.2023 року алкогольні напої: «HLIBNY DAR 0,5», «Колос 0,5», «Петриківська 0,5», «Олександрія 0,5», «BAGRANYAN ARMEN 0,5», загальною кількістю 10 пляшок та тютюнові вироби «COMPLIMENT» (вісім пачок), які згідно квитанції б/н №34 знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва