Справа № 372/744/24
Провадження № 3-256/24
іменем України
11 березня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого старшим зміни на Трипільській ТЕС, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 020110 від 07.02.2024 року вбачається, що 07.02.2024 року о 15 год. 40 хв. в. с. Жуківці по вул. Когута, буд. 5, водій ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 ), керуючи транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу алкотестер «Drager» та у медичному закладі «Обухівська БЛІЛ» ОСОБА_2 відмовився. Вказану подію зафіксовано на нагрудну бодікамеру БРАС-1013.
Своїми діями, що виразились в порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину заперечив. Суду пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду, а лише хотів, щоб працівники поліції ознайомили його з правами.
Захисник ОСОБА_3 провину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечив, подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що у матеріалах адміністративної справи відсутні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом, з матеріалів справи не вбачається, що останній відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. Під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_2 заперечував щодо проходження огляду на стан сп'яніння, а лише хотів, щоб працівники поліції ознайомили його з правами, але останні сприйняли бажання ОСОБА_2 як відмову від проходження огляду. Оскільки доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейським не надано, а висновки, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставин справи просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 , повідомив, що 07.02.2024 року зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 07.02.2024 року водій автомобіля «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння в'їхав у паркан. Приїхавши за викликом та підтвердивши факт дорожньо-транспортної пригоди він почав вести розмову з водієм транспортного засобу. У ході спілкування з ОСОБА_2 вбачались явні ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу алкотестер «Drager» та у медичному закладі «Обухівська БЛІЛ». На неодноразову пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 згоди не надав та працівник поліції попередив, що якщо ОСОБА_2 не надасть чіткої відповіді він буде розцінювати це як відмову від проходження огляду. Оскільки ОСОБА_2 не надав чіткої згоди на проведення огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу алкотестер «Drager» та у медичному закладі «Обухівська БЛІЛ» відносно нього складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А, отже, сам факт відмови від походження огляду тягне за собою відповідальність за статтею 130 КУпАП. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, працівника поліції, дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №020110 від 07.02.2024 року; копією рапорту від 07.02.2024 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 020109 від 07.02.2024 року за ст. 124 КУпАП, складено відносно ОСОБА_1 ; відеозаписом події.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово підтверджує факт керування транспортним засобом.
Також, у провадженні Обухівського районного суду Київської області перебував адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД 020109 від 07.02.2024 року).
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 28.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Варто зазначити, що під час розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, останній свою провину визнав, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вищезазначене спростовує твердження захисника, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Надалі, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису події вбачається, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням приладу алкотестер «Drager» та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі «Обухівська БЛІЛ».
У той же час, на неодноразові пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 намагався уникнути відповіді на пропозицію пройти огляд.
Також, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП мав видимі ознаки алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, наданий суду відеозапис відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАПє належним і допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення, який узгоджується з іншими доказами, дослідженими судом, та підтверджує винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, доходжу висновку, що вони є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин, вважаю за необхідне призначення стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення єдиним заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень у подальшому.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
На підставі викладеного керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь Державної судової адміністрації України (№UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106) з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.
Строк пред'явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя : Т.Г. Сташків