Справа № 367/1864/24
Провадження №2-о/367/161/2024
Іменем України
21 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю - секретаря судових засідань Яцуна А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Ірпені заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із даною заявою. У обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Луганськ.
Встановлення факту смерті матері заявнику необхідно для державної реєстрації смерті померлої особи.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 заявила вимогу про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Луганськ, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Луганськ.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до заяву про розгляд справи без її участі.
У судове засідання представник заінтересованої особи - Бучанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи заінтересована особа повідомлена належним чином.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
Заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 12 січня 2001 року одружилися, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 14, прізвище дружини після одруження « ОСОБА_7 »; копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Мілоського районного управління юстиції Луганської області відповідно до якого шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 46 від 16 листопада 2006 року, після реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_9 « ОСОБА_7 »; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 відповідно до якого ОСОБА_10 та ОСОБА_8 12 травня 2021 року одружилися, про що складено відповідний актовий запис № 133, прізвище дружини після одруження « ОСОБА_11 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються копією медичного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 14 лютого 2024 року на тимчасово окупованій території України.
Згідно із копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була громадянкою України.
Згідно листа Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду України від 22 квітня 2021 року № 985/0/208-21, зазначено, що під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
За правилами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 293, 317 ЦПК України, ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Луганськ, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Ю.В. Кравчук