"26" березня 2024 р. Справа № 363/878/24
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
26 березня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Рукас О.В.;
за участю секретаря судових засідань - Охоти Г.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу,
20.02.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив розірвати укладений між ними шлюб, який був зареєстрований 24.10.1998 року Козаровицькою сільською радою Вишгородського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 8.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.02.2024 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав на подачу заяв по суті справи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. До судового розгляду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він підтримав позовні вимоги, просив шлюб, укладений з ОСОБА_2 , розірвати, а розгляд справи проводити за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення ОСОБА_1 не заперечував. Крім того, у своїх заяві ОСОБА_1 прохав покласти всі судові витрати на нього.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах зворотним поштовим повідомленням, з якого вбачається, що копія ухвали суду від 27.02.2024 року разом з копією позовної заяви з додатками та судовою повісткою на 26.03.2024 року були особисто вручені ОСОБА_2 08.03.2024 року. Станом на 26.03.2024 року від ОСОБА_2 не надходило жодних заяв, клопотань, у тому числі відзиву на позовну заяву. Про причини неявки у судове засідання ОСОБА_2 не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом встановлено, що позивачем висловлено згоду на проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, засвідчено обізнаність щодо наслідків ухвалення заочного рішення суду.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, то суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з наступним ухваленням заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.10.1998 року (а.с. 10) судом встановлено, що 24.10.1998 року між громадянами України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, про що Козаровицькою сільською радою Вишгородського району Київської області складено відповідний актовий запис № 8.
Від шлюбу позивач та відповідач мають повнолітнього сина ОСОБА_4 , однак розірвати шлюб у добровільному порядку в органах РАЦСу не вдається.
За результатами дослідження матеріалів справи судом встановлено, що спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалося через відсутність порозуміння, різницю поглядів на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що у свою чергу призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Шлюбні відносини між сторонами, ведення спільного господарства та спільного бюджету фактично припинилося. Сторони проживають окремо, не підтримують між собою зв'язків. Таким чином, шлюб та сімейні відносини між ними продовжують існувати лише формально, а сім'я розпалася внаслідок непорозумінь та психологічної несумісності.
Судом встановлено, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам подружжя, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, зважаючи на прохання позивача щодо покладення судових витрат на нього, суд вважає за необхідне залишити всі понесені судові витрати, що складаються зі сплати судового збору, за позивачем.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.105, 110, 112, 115 СК України, суд-,
Цивільний позов ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 24.10.1998 року Козаровицькою сільською радою Вишгородського району Київської області між громадянами України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №8 - розірвати.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок залишити за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач:
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя О.В. Рукас