Справа № 367/10259/23
Іменем України
26 березня 2024 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 , дистанційно в режимі відеоконференцзв'язку,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130000365 від 08 березня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , військовослужбовця Збройних Сил України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за таких обставин.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, в порушення вимог ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ст. 11, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників), в умовах воєнного стану, у невстановлений час, але не пізніше ніж о 12-й годині 16 січня 2023 року, самовільно залишив місце служби - підрозділ військової частини, що дислокувався в АДРЕСА_3 та до 22 жовтня 2023 року проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 грудня 2023 року.
За ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2023 року відносно ОСОБА_4 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 лютого 2024 року.
За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 13 лютого 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 квітня 2024 року.
До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , в якому він просив змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем його постійного проживання в АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_4 проживає з матір'ю і має міцні соціальні зв'язки, є військовослужбовцем і його не звільнено зі служби, він має намір і бажання продовжувати проходження військової служби, а ризики, які первісно стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, зменшилися і подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого. Крім того, вважав, що необхідно врахувати, що ОСОБА_4 тривалий час, тобто з жовтня 2023 року тримається під вартою.
Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання обґрунтовував тим, що на даний час є необхідність у продовженні дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , оскільки є достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у самовільному залишені місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є для нього стримуючим фактором. Тому, враховуючи наведені обставини, характер і тяжкість злочину, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, на думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 своє клопотання повністю підтримав, викладене підтвердив і проти задоволення клопотання прокурора заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав клопотання свого захисника про зміну йому запобіжного заходу і заперечував проти клопотання прокурора.
Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 заперечував проти клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт.
Вислухавши думки учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12)ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який має дві непогашені судимості за корисливі кримінальні правопорушення і на даний час не відбув покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року у вигляді одного року одного місяця обмеження волі, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, і застосування більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі є недостатнім, оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_3 в межах двох місяців.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт за місцем постійного проживання не підлягає задоволенню, оскільки продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на даному етапі - дослідження доказів, враховуючи особу обвинуваченого, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України .
Задовольняючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати обвинуваченому розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу залишити без задоволення.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 до 25 травня 2024 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії ухвали суду.
Головуючий - суддяОСОБА_1