Іменем України
Справа № 285/1677/24
провадження № 1-кс/0285/424/24
25 березня 2024 року м. Звягель
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання слідчого Слідчого відділення Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_6 ,
погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою? ?
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060530000339 від 23.03.2024 (далі - ЄРДР),
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Із клопотання слідує, що в період дії воєнного стану, 23.03.2024 близько 06:40 год. ОСОБА_4 із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, яке виразилося у погрозі ножем, вчинив напад на оператора АЗС ОСОБА_7 , в результаті якого заволодів стартовими пакетами оператора зв'язку "Vodafon" в кількості 14 шт., вартістю 140 грн./шт., після чого місце вчинення злочину залишив.
По даному факту внесено відомості до ЄРДР.
23.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи зібрані докази ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років та наявні ризики, передбачені ч.1 п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовано відсутністю у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, дітей на утриманні немає, у шлюбі не перебуває, не працює, а також те, що останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, з метою зміни ними показів; вчинити інше кримінальне правопорушення, що випливає з поведінки підозрюваного в момент його вчинення (перебував у стані наркотичного сп'яніння), а також є фігурантом вчинення іншого кримінального правопорушення, пов'язаного з крадіжкою мобільного телефону, що мав місце 23.03.2024 у приміщенні Автостанції м. Звягель.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
ОСОБА_4 та його захисник заперечили щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, при цьому свою причетність до скоєння інкримінованого діяння підозрюваний не заперечив.
Вислухавши думки сторін захисту та обвинувачення, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Стаття 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Встановлено, що в провадженні досудового органу перебувають матеріали кримінального провадження №12024060530000339 по факту нападу з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовах воєнного стану, яке кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК України.
23.03.2024 о 07 год. ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину, в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня 23.03.2024 йому повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч.2 ст.184 КПК України надані підозрюваному 25.03.2024 об 11:01 год.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об'єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. В своїх рішеннях у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», Європейський суд зазначає, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється, та застосування щодо нього запобіжного заходу.
Ні підозрюваним, ні його захисником не було наведено в судовому засіданні існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що він, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вважаю, що на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як взяття під варту, зможе дієво запобігти ризикам, встановленим ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , яке відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким; особу підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв'язків; вагомість наявних доказів, їх кількість; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 178, 183, 184 КПК України та надані докази доводять наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
При цьому, суд враховує вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з якою, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування та не вважає за необхідне визначати підозрюваному ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись статтями 131, 132, 178, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
Клопотання сторони обвинувачення задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з 07 години 23 березня 2024 року, тобто з моменту фактичного його затримання.
Визначити строк дії даної ухвали - до 07 год. 23.05.2024 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Час проголошення повного тексту ухвали 26.03.2024 року о 10:30 год.? ? ? ?
Слідчий суддя ОСОБА_1