Єдиний унікальний номер № 285/1535/24
Провадження № 1-кп/0285/469/24
25 березня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді…………….........… ОСОБА_1 ,
секретаря ...............................……..... ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065530000069 від 02.03.2024,
по обвинуваченню: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ,
громадянина України, з середньою освітою,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
ОСОБА_3 з 01.10.2023 по 29.02.2024 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/2409/17 від 25.10.2017 (далі по тексту - Рішення суду) аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500 грн (по 750 грн на кожного) щомісячно, починаючи з 05.07.2017 до досягнення дітьми повноліття, знаючи при цьому про свій обов'язок їх сплачувати.
Так, ОСОБА_3 , будучи працездатною особою і маючи дохід від тимчасових заробітків, тобто маючи можливість виконання Рішення суду, заходів спрямованих на погашення заборгованості по аліментах не здійснив, внаслідок чого станом на 01.03.2024 виникла заборгованість в розмірі 14 891 грн, що перевищує суму сукупну нарахованих платежів за 3 місяці. При цьому згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за ОСОБА_3 рахується загальна заборгованість в розмірі 123919,84 грн.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшов до суду 18.03.2024 разом із клопотанням прокурора про його розгляд в спрощеному порядку відповідно до ст.302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_7 беззаперечно визнав свою винуватість, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження. Викладене підтверджується відповідною заявою обвинуваченого від 15.03.2024.
Законний представник потерпілих ОСОБА_8 подала заяву, в якій висловила згоду з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без їх виклику та без проведення судового розгляду, а також ознайомилась з обмеженням права апеляційного оскарження.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст.381 КПК України.
Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд не визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого, виходячи з наступного.
Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, вчиненням інших дій, спрямованих на відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 вину визнав, однак допомоги на утримання дітей не надавав, жодних дій на погашення заборгованості по аліментам не вчиняв, станом на день розгляду справи на роботу не влаштувався. На думку суду, визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому йому правопорушенні, є формальним, без відповідного ставлення до скоєного, без належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки, без осуду та відсутності бажання залагодити провину або усунути зумовлену кримінальним правопорушенням шкоду. Факт щирого каяття ОСОБА_3 у вчиненні злочину не знайшов свого відображення у матеріалах кримінального провадження.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує:
ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії кримінальних проступків; його характер;
дані про особу винного, який раніше не судимий; вину у скоєному визнав; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарги на нього відсутні;
положення ст.ст.50, 65 КК України.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, - а тому суд погоджується з позицією прокурора щодо запропонованої міри покарання та приходить до переконання, що виправлення обвинувачеого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде досягнуто при призначенні покарання у виді громадських робіт.
На думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім, сприятиме зміні протиправної поведінки обвинуваченого, формування в нього відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Підстав для звільнення від відбування покарання судом не вбачається.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Арешт на майно не накладався.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.337, 370, 371, 374 КПК України, -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового вироку.
Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча суддя ОСОБА_1