Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
279/361/24
25.03.2024 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
та сторін кримінального провадження : прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені по кримінальному провадженню №42023062360000024 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Саджавка Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , утриманців не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
ОСОБА_4 вчинив корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, громадянин України ОСОБА_6 , отримавши від працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку про виклик на 07.09.2023року для проходження медичного огляду з метою встановлення стану придатності до військової служби, вирішив звернувся до лікарів КНП «Коростенська ЦМЛ КМР», в тому числі до лікаря-хірурга ОСОБА_7 , за медичною консультацією. 12.09.2023 року близько 9 години у ОСОБА_4 , який приймав ОСОБА_6 у власному службовому кабінеті № 409 КНП «Коростенська ЦМЛ КМР», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та оглядав медичні документи останнього, виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за вплив на голову ІНФОРМАЦІЯ_3 при ІНФОРМАЦІЯ_4 з обслуговування Коростенської, Ушомирської, Горщиківської, Іршанської територіальних громад ОСОБА_8 щодо прийняття нею рішення про видачу ОСОБА_6 довідки ВЛК про тимчасову непридатність до військової служби через потребу в лікуванні. З метою досягнення свого умислу, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_4 переконав ОСОБА_6 , що саме від впливу на голову Коростенської міської ВЛК № 1, з урахуванням складених ним медичних документів, залежатиме чи підлягатиме останній мобілізації до лав Збройних Сил України. У подальшому, реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , 15.09.2023 року приблизно о 13 години 30 хвилин ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не потребує лікування та оперативного втручання, у службовому кабінеті висловив вимогу останньому про надання у визначений день та час неправомірної вигоди в розмірі 6000 гривень за виготовлення лікарського висновку щодо необхідності оперативного втручання у зв'язку із неправдивим діагнозом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та вплив на голову ІНФОРМАЦІЯ_3 при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , яка на підставі вказаних медичних документів видасть довідку ВЛК про тимчасову непридатність ОСОБА_6 до військової служби. Після чого, 19.09.2023 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 серед інших медичних документів, надав ОСОБА_6 довідку ВЛК за підписом голови ІНФОРМАЦІЯ_3 при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 про тимчасову непридатність до військової служби строком на 1 місяць через потребу в лікуванні, складену з урахуванням його лікарського висновку. При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що з метою надання вигляду правдивості наданим медичним документам, йому необхідно прибути 20.09.2023 року о 10 годині до КРІП «Коростенська ЦМЛ КМР», передати раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 6000 гривень, внаслідок чого буде проведено фіктивне оперативне втручання з видалення пупкової грижі, що супроводжуватиметься складанням відповідної медичної документації. Так, 20.09.2023 року близько 10 години 30 хвилин. ОСОБА_4 , перебуваючи на своєму робочому місці в кабінеті № 409 КНП «Коростенська ЦМЛ КМР», що за адресою: АДРЕСА_3 , після неодноразових прохань отримав від громадянина ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 6000 гривень за вирішення питання із головою Коростенської міської ВЛК № 1 при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 щодо визначення його тимчасово непридатним до військової служби.
Діями, які виразились в прийнятті пропозиції та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив па прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.
25.03.2024року прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.469, 472 КПК України.
Зі змісту даної угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст.369-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ст.369-2 ч.2 КК України у виді штрафу у розмірі 34000 гривень, що становить 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення, затвердження, а також наслідки її невиконання.
Згідно п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил ст. ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до не тяжких злочинів.
Обвинувачений вказав, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження даної угоди, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.369-2 КК України .
Захисник ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам закону. Одночасно просив повернути особисту печатку лікаря ОСОБА_4 , на яку було накладено арешт ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/9292/23.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам Кримінально-процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання. Проти клопотання захисника про повернення ОСОБА_4 особистої печатки не заперечив.
Суд шляхом проведення опитування обвинуваченого по кримінальному провадженню переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим та цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Вказана угода за змістом відповідає вимогам ст.472 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, та не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб; підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, тому наявна можливість її затвердження.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді домашнього арешту припинив свою дію.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 25.03.2024 року про визнання винуватості між прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч.2 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 34000 гривень, що становить 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення почеркознавчої та лінгвістичної експертизи в сумі 1372 гривень 96 копійок, згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Речовий доказ : особисту печатку лікаря ОСОБА_4 повернути останньому.
Арешт на вказане майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 22.09.2023 року, скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: