20 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/3656/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
у справі №911/3656/20
за позовом 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3
до Cільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) ОСОБА_4 , 2) ОСОБА_5 , 3) ОСОБА_6 , 4) ОСОБА_7 , 5) ОСОБА_8 , 6) ОСОБА_9 , 7) ОСОБА_10 , 8) ОСОБА_11 , 9) ОСОБА_12 , 10) ОСОБА_13 , 11) ОСОБА_14 , 12) ОСОБА_15 , 13) ОСОБА_16 ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харкави Оксани Віталіївни, 2) державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація Плюс» ОСОБА_17 , 3) ОСОБА_18 , 4) ОСОБА_19 , 5) ОСОБА_20 , 6) ОСОБА_21 , 7) ОСОБА_22 , 8) ОСОБА_23 , 9) ОСОБА_24 , 10) ОСОБА_25 , 11) ОСОБА_1 , 12) ОСОБА_26 , 13) ОСОБА_27 , 14) ОСОБА_28 ,
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін,
1. Короткий зміст обставин справи
1.1.Господарський суд Київської області рішенням від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 позов задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький", оформлене протоколом №10/2019 загальних зборів членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" від 10.04.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харкавою О.В. та зареєстровано в реєстрі за №№580, 581. Скасував державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену 10.04.2019 за №13561070008002541 Комунальним підприємством "Реєстрація Плюс". Стягнув з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" на користь ОСОБА_2 4 204 грн судового збору. Стягнув з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" на користь ОСОБА_3 4 204 грн судового збору.
1.2. ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову, а також поновити строки на апеляційне оскарження.
1.3.Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.12.2023 поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 15.11.2023 на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 залишив без руху та зазначив, що протягом десяти днів з дня вручення/доставлення даної ухвали, ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 6 306 грн (сума судового збору, яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20).
1.4. ОСОБА_1 08.01.2024 звернулась до Північного апеляційного господарського суду із заявою б/н від 08.01.2024 про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначала, що при поданні 15.11.2023 апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 сплатила судовий збір у повному обсязі, а саме у сумі 6 306 грн, проте може помилятись, адже наразі не може знайти відповідну квитанцію, могла помилково сплатити судовий збір у меншому розмірі, а саме у сумі 5 806 грн, у зв'язку з чим долучає до цієї заяви квитанцію до платіжної інструкції від 08.01.2024 №19730-1001082-70096 про доплату судового збору в розмірі 500 грн
1.5.Додатково заявниця вказує, що Північний апеляційний господарський суд відповідно до своїх повноважень як суб'єкт, який перевіряє правильність оплати учасниками справи, повинен самостійно перевірити сплату судового збору чи його розмір, відповідно детально визначити відсутність сплати судового збору чи його сплату у неповному розмірі. Неотримання підтверджуючого документа від суб'єкта, який повинен сплатити судовий збір, ніяким чином не спростовує обставини його сплати.
1.6.Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.01.2024 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 разом з доданими до неї матеріалами повернув ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу Україна (далі також - ГПК).
1.7.Ухвала апеляційного суду мотивована неусуненням апелянткою недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №911/3656/20.
1.8.За висновками апеляційного суду, квитанція до платіжної інструкції від 08.01.2024 №19730-1001082-70096 про сплату судового збору у розмірі 500 грн, додана до заяви б/н від 08.01.2024 про усунення недоліків апеляційної скарги, не відповідає вимогам та пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК та підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в частині розміру ставки судового збору.
1.9.При цьому, апеляційний суд зазначив, що за відсутності реквізитів платіжного документа, що підтверджує сплату судового збору (платіжної інструкції, квитанції, їх дубліката або копії, іншого платіжного документа або копії такого платіжного документа), суд позбавлений можливості в порядку частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
2.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у цій справі та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
2.2.Підставою касаційного оскарження скаржниця зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
2.3.Доводи скаржниці, з урахуванням доповнення до касаційної скарги, які надійшли в межах строку на касаційне оскарження, зводяться до того, що:
(1) апеляційний суд відповідно до своїх повноважень як суб'єкт, який перевіряє правильність оплати учасниками справи судового збору, повинен самостійно перевірити його сплату чи його розмір, відповідно, детально визначити відсутність сплати судового збору чи його сплату у неповному розмірі. Неотримання підтверджуючого документа від суб'єкта, який повинен сплатити судовий збір, ніяким чином не спростовує обставини його сплати;
(2) для перевірки оплати судового збору достатньою інформацією є: прізвище, ім'я, по-батькові особи, РНОКПП особи, яка сплачує судовий збір та номер справи, в межах якого він сплачується, однак апеляційний суд не перевірив зарахування сплаченого судового збору, попри те, що перевірка наявності у справі підтвердження оплати судового збору відбувається у автоматичному режимі та, у разі, якщо така інформація відсутня, здійснюється пошук відповідного підтвердження оплати судового збору в ручному режимі, після чого такі записи поєднуються;
(3) в цьому випадку суд апеляційної інстанції дотримався принципу надмірного формалізму та вчинив дії, які мають у собі всі ознаки перешкоджанню особі у доступі до справедливого судового розгляду, проігнорував принципи верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін;
(4) станом на 30.01.2024 віднайдена квитанція про оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 у розмірі 6 306 грн, яку скаржниця долучила до касаційної скарги;
(5) існують безумовні підстави для скасування оскаржуваної ухвали від 24.01.2024, адже її постановлено у складі суду, до якого входили судді Андрієнко В.В. та ОСОБА_29 , яких було відведено від участі від розгляду цієї справи відповідно до ухвали суду від 30.01.2024.
2.4. ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.
2.5.За твердженнями позивача:
(1) в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд чітко вказав, що саме необхідно зробити ОСОБА_1 для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, проте остання саме підтверджує, що не виконала вимоги відповідної ухвали, оскільки до заяви про усунення недоліків долучила квитанцію про сплату судового збору лише в розмірі лише 500 грн;
(2) неусунення ОСОБА_1 у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги є підставою для повернення апеляційної скарги, що свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали;
(3) ухвала суду про задоволення заяви про самовідвід суддів Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. була постановлена 30.01.2024, тобто після прийняття оскаржуваної ухвали;
(4) оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 повернута через фактичне невиконання нею вимог ухвали про усунення недоліків у зв'язку із не долученням квитанції про оплату судового збору за подання апеляційної скарги, критерії щодо сумнівів та упередженості у цьому разі застосуванню не підлягають.
3.Позиція Верховного Суду
Щодо постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду
3.1.Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
3.2.Визначення складу господарського суду унормовано статтею 32 ГПК, згідно з частиною першою якої визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
3.3.Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
3.4.Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дев'ятнадцята статті 32 ГПК).
3.5.Рішенням Ради суддів України затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (у тому числі місцевих та апеляційних господарських судах),та яке забезпечує, зокрема, об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (пункти 1.3.1, 1.4.3 цього Положення).
3.6.За змістом пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (пп.2.3.1). Не розподіляються щодо конкретного судді справи, що надійшли, у передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (пп.2.3.3).
3.7.Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
3.8.Недопустимість участі судді, зокрема повторної, у розгляді справи передбачена статтями 35, 36 ГПК. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
3.9.Згідно із закріпленим у статті 39 ПК порядком вирішення заявленого відводу та самовідводу зазначене питання вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість, постановляючи за результатами вирішення заяви про відвід ухвалу.
3.10.Наслідки відводу суду (судді) визначені статтею 40 ГПК, відповідно до частини 2 якої в разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
3.11.За змістом наведених норм законодавства у їх взаємозв'язку після задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді чи колегії суддів у певній справі відповідний суддя чи судді, які були у складі відведеної колегії суддів, не можуть брати подальшу участь у розгляді такої справи та не повинні брати участь при її розподілі (перерозподілі) автоматизованою системою.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного суду від 15.06.2023 у справі №907/726/18.
3.12.Як вбачається з матеріалів цієї справи №911/3656/20, під час її первісного розгляду ухвалою від 27.06.2022 Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву про самовідвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І. та Зубець Л.П. у справі №911/3656/20 з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів при розгляді цієї справи, недопущення у подальшому сумнівів в учасників справи чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади в Україні.
3.13.Однак, під час нового розгляду справи, а саме 13.11.2023, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" для розгляду цієї справи №911/3656/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
3.14.Тобто попри наявність чинного станом на 13.11.2023 судового рішення, яким суддів Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. відведено від розгляду цієї справи внаслідок задоволення заявленого ними самовідводу, при автоматизованому розподілі справи колегію суддів було сформовано, зокрема, з цих суддів, що свідчить про порушення порядку визначення суддів для її розгляду.
3.15.Наведене свідчить про постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції неповноважним складом суду, що є обов'язковою підставою для її скасування із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 4 статті 310 ГПК.
Щодо безпідставного повернення апеляційної скарги
3.16.Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
3.17.Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
3.18.Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
3.19.Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК.
3.20.Пунктом другим частини третьої статті 258 ГПК на заявника апеляційної скарги покладено обов'язок надати докази до апеляційної скарги докази сплати судового збору.
3.21.До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху) (частина друга статті 260 ГПК).
3.22.Як зазначалось, звертаючись із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначала, що при поданні 15.11.2023 апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 сплатила судовий збір у повному обсязі, а саме у сумі 6 306 грн, проте може помилятись, адже наразі не може знайти відповідну квитанцію, могла помилково сплатити судовий збір у меншому розмірі, а саме у сумі 5 806 грн, у зв'язку з чим долучає до цієї заяви квитанцію до платіжної інструкції від 08.01.2024 №19730-1001082-70096 про доплату судового збору в розмірі 500 грн.
3.23.Додатково заявниця вказує, що Північний апеляційний господарський суд відповідно до своїх повноважень як суб'єкт, який перевіряє правильність оплати учасниками справи судового збору, повинен самостійно перевірити його сплату чи його розмір, відповідно, детально визначити відсутність сплати судового збору чи його сплату у неповному розмірі. Неотримання підтверджуючого документа від суб'єкта, який повинен сплатити судовий збір, ніяким чином не спростовує обставини його сплати.
3.24.Проте, апеляційний суд наведені апелянткою доводи не врахував, а обмежився по суті лише тим, що (1) скаржниця не надала доказів сплати судового збору у розмірі 6 306 грн; (2) надана нею квитанція до платіжної інструкції від 08.01.2024 №19730-1001082-70096 про сплату судового збору у розмірі 500 грн, не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК та підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в частині розміру ставки судового збору; (3) за відсутності реквізитів платіжного документа, що підтверджує сплату судового збору, суд позбавлений можливості в порядку частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
3.25.Верховний Суд вважає такі висновки помилковими з огляду на таке.
3.26.Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
3.27.Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
3.28.Отже, відповідно до закону саме суд перед відкриттям провадження повинен перевірити зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема на підставі платіжного доручення на безготівкове перерахування судового збору або квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою, як доказів сплати судового збору, обов'язок з надання яких визначено пунктом другим частини третьої статті 258 ГПК.
3.29.При цьому, оскільки норми Закону України "Про судовий збір" та ГПК не встановлюють обмежень щодо форми оплати та порядку підтвердження платежу на оплату судового збору (здійсненого на виконання ухвали суду про залишення скарги без руху), Верховний Суд вважає, що достатнім для здійснення судом такої перевірки буде надходження у межах установлених судом строків, будь-якої письмової інформації щодо оплати такого збору, тим більше, що перевірка зарахування судового збору здійснюється судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду - комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду у вкладці реєстр підтвердження оплат - сплата судового збору за наступними пошуковими критеріями: дата платіжного документа / сума платежу / РНОКПП (ЄДРПОУ) платника.
3.30.Отже, за наявності наведеної апелянткою інформації щодо повної сплати нею судового збору у розмірі 6 306 грн або можливої оплати його у меншому розмірі, а саме у сумі 5 806 грн, та за наявності у суду даних про РНОКПП скаржниці, апеляційний суд не був позбавлений можливості здійснити перевірку сплати та, як наслідок, зарахування судового збору за подання апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України за відсутності реквізитів платіжного документа про сплату судового збору.
3.31.Суд також враховує, що до касаційної скарги ОСОБА_1 долучила платіжну інструкцію 0.0.3306218715.1 (код документа 9324-0611-0417-6824) від 15.11.2023 про сплату 6 306 грн судового збору з призначенням платежу "*;101;2072114765;22030101; судовий збір, на рішення від 05.10.2023 по справі №911/3656/20; ОСОБА_1 ", що підтверджує надану скаржницею апеляційному суду інформацію про сплату нею 15.11.2023 при поданні апеляційної скарги судового збору, яку апеляційний суд, з посиланням на формальну відсутність реквізитів платіжного документа, безпідставно не перевірив, а тому помилково вважав за можливе повернути апеляційну скаргу з підстав, передбачених частиною другою статті 260 та частиною четвертою статті 174 ГПК.
4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
4.1.Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанцїі.
4.2.Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт перший частини першої статті 310 ГПК).
4.3.Згідно з частиною шостою статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
4.4.З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду повноважним складом суду.
5.Розподіл судових витрат
5.1.Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК).
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315-317 ГПК, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2.Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі №911/3656/20 скасувати.
3.Справу №911/3656/20 направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
В.І. Студенець