Справа № 162/1029/23
Провадження № 3-в/162/1/2024
26 березня 2024 року ????? селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання постанови суду по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця,
Постановою судді Любешівського районного суду Волинської області від 20.02.2024 в справі № 162/1029/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою Волинського апеляційного суду від 14.03.2024 вищевказане судове рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Таким чином, постанова в справі про адміністративне правопорушення № 162/1029/23 набрала законної сили 14.03.2024.
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить суд відстрочити виконання постанови суду в частині стягнення штрафу на шість місяців, оскільки вона упродовж багатьох років хворіє, зокрема, страждає на гіпертонічну хворобу, потребує консультацій лікаря та дороговартісного лікування. Стверджує, що оплачувати вартість свого лікування вона зможе лише тоді, коли отримає відстрочку для сплати призначеного судом штрафу.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 справа № 2-54/08 при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до частини 6 цієї статті, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Обґрунтовуючи свою заяву про надання розстрочки в оплаті штрафу заявниця зазначила, що не має змоги відразу оплатити штраф у вказаному розмірі, оскільки потребує значних грошових витрат для можливості консультацій лікаря в приватних медичних закладах та для дороговартісного лікування.
У матеріалах справи містяться електронні направлення для консультацій ОСОБА_1 в кардіолога, а також консультаційний висновок лікаря кардіолога (а.с.27-29).
При цьому докази, які б підтверджували будь-які грошові витрати ОСОБА_1 у зв'язку з консультацією лікаря, її хворобою та дороговартісним лікуванням, що унеможливлюють сплату нею штрафу одним платежем, а також докази щодо скрутного майнового становища заявника - у матеріалах справи відсутні та суду не надані разом з заявою про відстрочення виконання постанови.
Тому, враховуючи викладені обставини, вважаю за необхідне відмовити заявнику в задоволенні заяви про відстрочення виплати штрафу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 280, 283, 301 КУпАП, ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Cуддя Любешівського районного суду
Волинської області ??? А.С. Савич