Справа № 159/477/24
Провадження № 3/159/454/24
25 березня 2024 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця; місце служби і посада - військова частина НОМЕР_1 , солдат резерву 312 запасної роти,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
встановив:
24.01.2024 року солдат ОСОБА_1 перебував в АДРЕСА_2 (пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ) під час виконання обов'язків військової служби з оборони держави та захисту Батьківщини в умовах особливого періоду (у воєнний час), перебував у стані алкогольного сп'яніння, порушивши вимоги ст..ст.11,13,49,241 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ , ст..ст.1-4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, в умовах особливого періоду. Огляд проводився в Ковельському МТМО, висновок «Алкольне сп'яніння - 0,57%проміле», про що свідчить консультаційний висновок спеціаліста від 24.01.2024 №42, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не прибув, хоча належним чином був неодноразово повідомлений про розгляд справи , шляхом направлення судових повісток на адресу військової частини НОМЕР_1 , а також на місце його проживання, яку одержано 01.03.2024 року. Будь-яких заяв не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянув справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.
Суддя, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності та у відповідності до статтей 245, 252 Кодексу суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 , підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення А7039/89 від 24.01.2024, визнавальним поясненням ОСОБА_2 , консультаційним висновком спеціаліста від 24.01.2024 №42 із висновком алкогольне сп'яніння 0,57% проміле, військовим квитком серії НОМЕР_2 .
Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
З урахуванням особи правопорушника, його матеріального становища, характеру протиправного діяння та визнання своєї провини, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.12.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як убачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення , які ставляться йому у провину, під час виконання службових обов'язків як військовослужбовець, а тому підлягає звільненню від судового збору.
Керуючись статтями ст.ст.172-20, 221, 268, 283, 284, 285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, , п.12.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч грн), на користь держави ( Отримувач : ГУК у Волин.обл/м.Ковель/21081100; номер рахунку (IBAN) UA308999980313080106000003564; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. Г. Шишилін