ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2024Справа № 910/12610/23
за заявою фізичної особи-підприємства Яроша Віталія Валерійовича
про розстрочку виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна"
до фізичної особи-підприємця Яроша Віталія Валерійовича
про стягнення 78 062,45 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Одинцова К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця Яроша Віталія Валерійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" 69 070,45 грн - інфляційних втрат, 8 958,41 грн - 3% річних та 2 682,85 грн - витрат по сплаті судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
18.12.2023 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
04.03.2024 через систему "Електронний Суд" від фізичної особи-підприємства Яроша Віталія Валерійовича надійшла заява про розстрочку виконання судового рішення, у якій відповідач просить розстрочити виконання рішення суду від 26.10.2023 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Яроша Віталія Валерійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" грошових коштів в сумі 78 028,86 грн, а саме: 69 070,45 грн - інфляційних втрат, 8 958,41 грн - 3% річних, на 9 місяців з виплатою боргу рівними частинами по 8 669,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 призначено розгляд заяви на 19.03.2024.
18.03.2024 через систему "Електронний Суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення.
19.03.2024 через систему "Електронний Суд" від фізичної особи-підприємства Яроша Віталія Валерійовича надійшло клопотання про розгляд справи без участі заявника та клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 19.03.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" заперечував проти задоволення заяви з огляду на її необґрунтованість та безпідставність.
Розглянувши подану заяву суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення відповідач зазначає, що має намір добровільно виконати рішення суду у справі №910/12610/23, однак через скрутне фінансове становище не має змоги це зробити одним платежем та у випадку сплати боргу одним платежем відповідач може стати неплатоспроможним, у зв'язку з чим останній просив суд відстрочити виконання рішення у даній справі строком на 9 місяців до 15.11.2024 рівними платежами по 8 669,87 грн.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Тобто, розстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.
Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Суд зазначає, що боржником у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі, як і не надано доказів на підтвердження скрутного фінансового становища - відсутності грошових коштів на банківських рахунках. При цьому, надана довідка про рух коштів по кредитній картці боржника не є достатнім доказом на підтвердження скрутного фінансового становища.
Твердження заявника не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги що заявником (боржником) всупереч приписам ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що заява фізичної особи-підприємця Яроша Віталія Валерійовича про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємства Яроша Віталія Валерійовича про розстрочку виконання рішення від 04.03.2024 у справі №910/12610/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 22.03.2024.
Суддя Н.І. Зеленіна