61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
21.03.2024 Справа № 905/738/23
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок №44; код ЄДРПОУ 42795490)
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок №1; код ЄДРПОУ 03361075)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок №19, код ЄДРПОУ 39369133)
про стягнення 2 314 893 581,30 гривень
за участю представників сторін:
від позивача: Панченко Ю.В.
від відповідача: Сивак А.Ю.
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 2 314 893 581,30 гривень, з яких: 1 556 734 413,64 гривень - основна заборгованість, 144 263 399,86 гривень - пеня, 83 523 294,25 гривень - три відсотки річних, 530 372 473,55 гривень - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 щодо сплати коштів за добові небаланси природного газу та перевищення потужності, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору - НКРЕКП, встановлено процесуальний строк на подання заяв по суті спору та з процесуальних питань. Також даною ухвалою призначено підготовче засідання.
Підготовче засідання неодноразово відкладалось.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про зупинення провадження в справі задоволено, зупинено провадження по справі №905/738/23 до перегляду судових рішень у справі №918/686/21 в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 26.12.2023 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з прийняттям Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 03.11.2023 у справі №918/686/21.
Згідно з частиною першою статті 230 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
У зв'язку з перебуванням судді Фурсової С.М. у запланованій щорічній відпустці з 01.01.2024 по 14.01.2024, питання щодо поновлення провадження не вирішувалось.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.01.2024 призначено судове засідання на 13.02.2023 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
Від представника відповідача 09.02.2024 надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Відповідачем 12.02.2024 подано заяву про зупинення провадження та призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи.
Також, 13.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом прийнято заяву відповідача про відкладення судового засідання та задоволено клопотання щодо участі у наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.02.2024 поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 22.03.2024, відкладено підготовче засідання на 27.02.2024.
Від представника позивача 27.02.2024 надійшли заперечення проти клопотання про про зупинення провадження та призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи.
У судовому засіданні 27.02.2024 представник відповідача підтримав клопотання про про зупинення провадження та призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи, зауважив, що письмових заперечень від позивача не отримував.
Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Також повідомив суду, що з ухвал суду дізнався про надходження відзиву на позовну заяву, проте від відповідача вказану заяву по суті спору не отримував, в кабінеті користувача "Електронний суд" не може ознайомитись. Заявив усне клопотання про зобов'язання відповідача повторно направити відзив на позовну заяву позивачу та поновити процесуальний строк на подачу відповіді на відзив.
Судом задоволено клопотання представника позивача, клопотання відповідача про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи залишено відкритим.
Ухвалою суду від 27.02.2024 відкладено підготовче засідання на 21.03.2024, продовжено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи та з процесуальних питань.
Від позивача 21.03.2024 отримано відповідь на відзив.
Від відповідача 21.03.2024 отримано додаткові пояснення до клопотання про призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні відповідач підтримав клопотання про призначення у справі комплексної експертизи, на вирішення якої просив поставити такі питання:
Чи були вказані в «Реєстрі файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газовий місяць у період січень-березень 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, рахунок)», «Реєстрі файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газовий місяць у період квітень-грудень 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, рахунок)», «Реєстрі файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газовий місяць січень-березень 2021 року (Акт наданих послуг замовленої (перевищеної) потужності, Звіт, Рахунок)», «Реєстрі файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газовий місяць квітень-грудень 2021 року (Акт наданих послуг замовленої (перевищеної) потужності, Звіт, Рахунок)» електронні документи створені та/або оброблені в Інформаційній платформі Оператора ГТС?
Яким автором (уповноваженою особою автора/користувача), в які час, дату та для якого адресата було створено включені до вказаних Реєстрів файлів електронні документи?
Яким є дійсний зміст включених до вказаних Реєстрів файлів електронних документів?
Чи відповідають копії електронних документів (електронних доказів) на наявних у матеріалах справи DVD-R дисках тим, що були створені та/або оброблені в Інформаційній платформі Оператора ГТС?
Чи забезпечують програмні засоби Інформаційної платформи Оператора ГТС підтвердження автоматизованим чи іншим способом в електронній формі доставки електронних документів адресатам?
Чи були доставлені, в який спосіб та в які час, дату, включені до вказаних Реєстрів файлів електронні документи адресату ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»?
Позивач проти клопотання відповідача про призначення у справі комплексної експертизи заперечив, посилаючись на відсутність потреби у з'ясуванні запропонованих позивачем питань для вирішення спору у справі та належне документальне підтвердження позовних вимог згенерованими даними з Інформаційної платформи.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи, заслухавши пояснення представників сторін з цього питання, суд вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до статті 99 ГПК України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З аналізу положень статей 73, 99 ГПК України вбачається, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення замовленої договірної потужності, заборгованості з оплати за добові негативні небаланси; пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказував на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 щодо сплати коштів за добові небаланси природного газу та перевищення потужності.
Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо недоліків та неповноти наданих позивачем доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, надані сторонами докази та доведеність обставин, на які сторони посилаються, підлягає оцінці судом при вирішенні спору. При цьому, відповідачем не обґрунтовано неможливості судом оцінити надані сторонами докази в контексті спірних правовідносин.
Натомість, доводи відповідача про необхідність призначення експертизи та частина запитань, що має бути поставлена на вирішення експертів, має на меті підтвердження викладених позивачем у позовній заяві обставин, в той час як право відповідача, у разі заперечення таких обставин, полягає у можливості подати відповідні доводи та докази на їх спростування.
Призначення експертизи у цій справі було б спрямоване на перекладання повноважень щодо оцінки наявних у матеріалах справи доказів на експерта, висновок якого є рівноцінним з іншими доказами, що є недопустимим.
Також, суд погоджується з доводами позивача про те, що судами різних інстанцій вже неодноразово розглядались подібні спори за участі позивача заналогічними позовними вимогами, в яких призначались судові експертизи предметом досліджень яких була Інформаційна платформа.
Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем сукупності визначених частиною 1 статті 99 ГПК України умов для призначення у справі судової експертизи.
Крім того, відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
У підготовчому засіданні відповідачем також було заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі для надання боржнику можливості подати заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача проти відкладення підготовчого засідання не заперечив.
Також, сторони повідомили суду, що вихід за межі визначених статтею 177 Господарського процесуального кодексу України процесуальних строків проведення підготовчого засідання не порушує їх прав на розгляд спору протягом розумного строку.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Разом з цим, частиною 3 статті 2 ГПК України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За приписами ч.2 ст.3 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З огляду на наведене, за для забезпечення принципу змагальності та диспозитивності під час розгляду даної справи, суд вважає за можливе вийти за межі процесуального строку проведення підготовчого провадження.
Враховуючи клопотання відповідача, неможливість розгляду питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у даному підготовчому засіданні, з метою забезпечення процесуальних прав сторін, суд вважає за доцільне відкласти підготовче засідання та продовжити строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.
Керуючись ст.ст. 119, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відкласти підготовче засідання на 02.04.2024 року об 11:00 год. зал судового засідання № 419.
Продовжити відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 28.03.2024.
Судове засідання провести в режимі відеоконференції, допустивши в ньому участь представників сторін.
Присутність учасників справи у судовому засіданні є не обов'язковою (ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С.М. Фурсова