Справа № 149/4123/23
Провадження № 33/801/263/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В.
Доповідач: Ковальчук О. В.
26 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О. В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Поворознюка Бориса Миколайовича на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
22 лютого 2024 року постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області визнано винною та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись з цією постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Поворознюк Б.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, або у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, встановлених ст. 38 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказав, що суд першої інстанції розглянув дану справу у відсутність ОСОБА_1 , чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При розгляді справи судом першої інстанції не було враховано тих обставини, що на утриманні ОСОБА_1 заходиться п'ятеро неповнолітніх дітей, вона із грудня 2023 року після отримання травми ніг не отримувала заробітної плати, повністю відшкодувала потерпілому ОСОБА_2 спричинену майнову шкоду та будь-яких претензій він до неї немає.
Належним чином повідомлені ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Поворознюк Б.М. до апеляційного суду не з'явились, причин своєї неявки не повідомили, заяв про відкладення або про поважність причин неприбуття до суду не подали.
Разом з тим, за ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також її захисника.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін з огляду на таке.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та так само відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна ст. 124 КУпАП встановлена відповідальність, а за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - ст. 122-4 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2023 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 по вул. Сиротюка у м. Хмільнику, Хмільницького району Вінницької області, керуючи транспортним засобом ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати його рух, не дотрималася безпечної дистанції, в результаті чого здійснила зіткнення із транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п. 12. 1 та п. 13. 1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Це підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 258501, складеним 30 листопада 2023 року о 17 год. 15 хв., у якому зафіксовано вказані вище обставини (а. с. 3).
Схемою місця ДТП, на якій відображено місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування після ДТП (а. с. 10).
Також того дня ОСОБА_1 , скоївши вказану дорожньо-транспортну пригоду, залишила місце дорожньо-транспортної пригоди о 16 год. 02 хв., чим порушила п. 2. 10 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП. Внаслідок цього у той же день о 17 год. 40 хв. на неї було складено протокол серії ААД №258502 (а. с. 4).
Крім того, у вказаний день о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 керувала зазначеним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння вона відмовилася на місці зупинки та у КНП «Хмільницька ЦЛ». Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. За скоєння такого правопорушення у згаданий вище день о 17 год. 30 хв. на неї було складено протокол серії ААД №183468 (а. с. 2).
У поясненнях ОСОБА_1 вказала, що 30 листопада 2023 року о 16 год. 00 хв. вона рухалась по вул. Сиротюка в напрямку вул. 1-го Травня. Перед тим як заїхати на вул. Сиротюка вона здійснила маневр - поворот, проте внаслідок несприятливих умов та слизького дорожнього покриття її транспортний засіб ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_1 , занесло і вона допустила зіткнення із транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у протилежному напрямку. Через те, що вона поспішала вирішувати власні питання на місці ДТП не залишилась, а одразу його покинула. Після цього ОСОБА_1 зупинили працівники поліції по вул. Монастирській. Також вона зазначила, що перед тим, як сісти за кермо вживала алкогольні напої, а саме 0, 5 літрів пива (а. с. 11).
Направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 листопада 2023 року встановлено, що огляд ОСОБА_1 не проводився (а. с. 6).
У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вказано, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовилась (а. с. 7).
Наведені вище обставини також зафіксовані на відеозаписах (а. с. 14).
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12. 1 ПДР України)
За п. 13. 1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (п. 2. 10 а ПДР України).
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)(п. 6 розділу І Інструкції).
За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як видно з протоколів про адміністративні правопорушення, складених 30 листопада 2023 року, ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, роз'яснені. Будь-яких зауважень щодо їх змісту вона не заявляла, усі протоколи підписала.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних й перевірених доказів.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції розглянув дану справу у відсутність ОСОБА_1 , чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , використовуючи електронну форму звернення громадян, на електронну пошту суду надсилала тричі повідомлення із проханням про відкладення розгляду справи та подавала один раз подібну заяву, написану власноруч. Суд першої інстанції з метою забезпечення наданих їй процесуальних прав, зважаючи на обставини, викладені у зверненнях та заяві, призначені судові засідання неодноразово відкладав.
Крім того, 08 лютого 2024 року суд надіслав їй на електронну пошту листа, яким повідомив про наступну дату судового засідання, та роз'яснив їй, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. У цьому ж листі суд роз'яснив їй, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов?язковою. Події, які мають ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відбулись 30 листопада 2023 року, а тому з урахуванням ст. 38 КУпАП, суд роз'яснив ОСОБА_1 , передбачене ст. 268 КУпАП право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, подати до суду письмові поясення щодо зазначених у протоколах обставин, а також про можливість за її клопотанням приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме системи «EasyCon» (vkz.court.ua).
Після отримання такого повідомлення, нехтуючи своїми процесуальними правами, ОСОБА_1 в черговий раз у судове засідання не з'явилась, юридичною допомогою адвоката не скористалась та клопотання про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не подала, чим намагалась затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для неї судового рішення, використовуючи надані їй процесуальні права всупереч забезпеченню справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.
Така процесуальна поведінка ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції дала суду усі підстави розглянути справу без її участі.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справах «Пономарьов проти України» та «Мушта проти України» вказано, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Апеляційний суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 268 КУпАП закріплено перелік справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Справи про притягнення особи до відповідальності за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП до цього переліку не входять. Відтак, розгляд цієї справи був здійснений правомірно судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Між тим, процесуальні права ОСОБА_1 поновлені шляхом надання їй можливості оскаржити до апеляційного суду постанову суду першої інстанції, з якою вона не погоджується, та прийняти участь у розгляді справи цим судом, під час якого були безпосередньо перевірені докази, якими підтверджуються обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення. Однак правом прийняти участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції вона також не скористалася.
Факт розгляду судом першої інстанції даної справи у відсутність ОСОБА_1 не є такою обставиною, що виключає її відповідальність у вчиненні згаданих правопорушень та розцінюється судом як спроба уникнення відповідальності за вчинені правопорушення.
У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції не було враховано тих обставини, що на утриманні ОСОБА_1 заходиться п'ятеро неповнолітніх дітей, вона із грудня 2023 року після отримання травми ніг не отримувала заробітної плати, повністю відшкодувала потерпілому ОСОБА_2 спричинену майнову шкоду та будь-яких претензій він до неї немає. Однак такі доводи відхиляються апеляційним судом, оскільки суду першої інстанції доказів на підтвердження цих обставин вона не надала, а приєднала їх лише до апеляційної скарги. Разом з тим, апеляційний суд з огляду на положення ч. 7 ст. 294 КУпАП не вправі досліджувати ці докази, оскільки за обставин цієї справи та доводів апеляційної скарги відсутні підстави для визнання обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованого їх відхилення цим судом.
У прохальній частині скаржник хоча і просить зокрема закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, встановлених ст. 38 КУпАП, однак в обґрунтування цього жодних доводів не наводить. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що строки, встановлені у ст. 38 КУпАП, у даній справі не сплили, оскільки правопорушення було скоєно 30 листопада 2023 року, тому стягнення за ст. 122-4, ст. 124 може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, натомість оскаржувана постанова судом винесена 22 лютого 2024 року.
Наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є підтвердженням в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП дотримано, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Поворознюка Бориса Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук