Справа № 127/30356/21
Провадження №11-кп/801/46/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
20 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянув у відкритому судового засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12021020010000143, за апеляційною скаргою зі змінами обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2023 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сальник, Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина російської федерації, маючого ІІІ групу інвалідності, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та засуджено:
- за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 10.09.2021 по 14.09.2021 включно.
Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено без змін - у виді застави та скасувати після набрання вироком законної сили.
Заставу у розмірі 47 580 (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області за ОСОБА_8 , ухвалено повернути заставодавцю після набрання вироком суду законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 9953 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 96 копійок.
Вирішено долю речових доказів.
встановив:
ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту та їх збут, діючи з корисливих мотивів, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який в подальшому незаконно зберігав при собі в кишені своєї сумочки, з метою збуту.
В подальшому ОСОБА_8 , 20.08.2021 приблизно о 10:00 год, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу - метадону, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 400 гривень, збув гр. ОСОБА_9 , під зміненими анкетними даними - ОСОБА_10 , фрагмент блістера всередині якого знаходилось п'ять таблеток круглої форми.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-21/12291-НЗПPАП від 27.08.2021 в наданих на експертизу п'яти таблетках білого кольору міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон. В п'яти таблетках, масами 0,5103 г, 0,5101 г, 0,5103 г, 0,5042 г, 0,5048 г, маса метадону становить: 0,0238 г, 0,0232 г, 0,0242 г, 0,0239 г, 0,0243 г, відповідно.
В подальшому, ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту та їх збут, діючи з корисливих мотивів, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, діючи умисно, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який в подальшому незаконно зберігав при собі в кишені своєї сумочки, з метою збуту.
Крім того, ОСОБА_8 , діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичного засобу - метадону, 10.09.2021 приблизно об 11:35 год, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу - метадону, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 400 гривень, збув гр. ОСОБА_9 , під зміненими анкетними даними - ОСОБА_10 , фрагмент блістера всередині якого знаходилось п'ять таблеток круглої форми.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-21/13052-НЗПРАП від 10.09.2021 в наданих на експертизу п'яти таблетках білого кольору міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон. В п'яти таблетках, загальною масою 2,5166 г, загальна маса метадону становить 0,1096 г.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вирока Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2023 року та ухвалення нового, яким виправдати його за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що наркотичний засіб він отримав в КП ВОНД «Соціотерапія" як замісну терапію, оскільки перебуває там на обліку як наркозалежна особа. Наявність у нього наркотичного засобу не була направлена на збут третім особам.
У змінах до апеляційної скарги обвинувачений просить змінити оскаржуваний вирок в частині покарання, застосувавши ст. 69 КК України, обрати міру покарання у виді 5 років позбавлення волі та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. Вимоги мотивує тим, що вину він повністю визнає, посилається на тяжкий стан здоров'я, проходить курс лікування від наркотичної залежності, має хворих батьків, які потребують догляду.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги зі змінами обвинуваченого, вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги зі змінами з підстав, викладених в ній та просили задовольнити її в повному об'ємі.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини провадження і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляційній скарзі не заперечуються і перевірці в апеляційній інстанції не підлягають.
Проте, наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого, доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання, апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а також роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання”, суди повинні суворо дотримуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарань, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При цьому відповідно до ч.2 ст.52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Окрім наведеного відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 09.06.2005 року) та "Фрізан проти Росії" (рішення від 24.03.2005 року) Суд зазначав, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
Крім того, у справі "Ізмайлов проти Росії" (рішення від 15.10.2008 року) Суд встановив, що "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи", чого суд першої інстанції не дотримав.
Як убачається з вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд врахував ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими.
Відсутність обставин, що обтяжують покарання та пом'якшуються, те, що обвинувачений відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий, неодружений, перебуває на обліку у нарколога, на обліку у лікаря психіатра не значиться, за місцем проживання характеризується посередньо.
Вину під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції визнав повністю. Надав суду документи, підтверджуючі власні хвороби. Має на утриманні батьків, пенсіонерів.
На переконання апеляційного суду кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу мають повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
З урахуванням наявності всіх обставин, повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , з урахуванням особи винного, його готовності понести покарання, дають підстави вважати, що призначене покарання у виді позбавлення волі на певний строк є правильним, проте розмір призначеного покарання є явно несправедливим внаслідок суворості. Тому останньому необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Таким чином, згідно ч.2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу зі змінами обвинуваченого ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2023 року відносно ОСОБА_8 , - змінити в частині призначеного покарання.
Присудити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 307 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 3 (трьох) місяців.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4