Справа № 743/290/24
Провадження №3/743/209/24
26 березня 2024 року смт Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Довбенко О. М.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі міського типу Ріпки матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , місце роботи: військова частина НОМЕР_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - санітарного інструктора, до адміністративної відповідальності не притягувалася,передбаченої частиною 2 статтею 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
03.02.2024 р. близько 05 год 50 хв на території Чернігівської області Чернігівського району офіцером ВВВБ ст. лейтенантом ОСОБА_2 здійснено раптову перевірку прикордонного наряду «ПС» (СП «Щит-1»). За результатами перевірки виявлено, що інспектор прикордонної служби 3 категорії - санітарний інструктор третьої групи інспекторів прикордонної служби майстер - сержант ОСОБА_1 , спостереження за загрозливим напрямком, придатним для руху ворожих ДРГ не здійснювала, самовільно залишила місце несення служби та перебувала у місці для прийому їжі зі знятою зброєю та екіпіруванням, чим порушила вимоги статті 65 Конституції України, відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України; статті 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме: «…Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий наказ у зазначений термін…», частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України; частини 1 статті 17 Закону України «Про оборону України», відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України; абзацу 1 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовця покладено обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати обов'язок; абзацу 4 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовця покладено обов'язок постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку її майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 р. № 1261, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1391/27836, відповідно до якої прикордонним нарядам забороняється: залишати ділянку, що охороняється (місце несення служби), або переміщуватись на іншу до зміни чи закінчення терміну несення служби; учиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону, тобто вчинила адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду (воєнного стану) відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
У судових засіданнях 07.03.2024 р. та 26.03.2024 р. ОСОБА_1 зазначила, що вона перший раз заступила на пост на два дні, їй запропонували і вона вирішила спробувати, бронежилет був на лавці, автомат був на плечі. Бронежилет зняла, так як в неї хвора спина, на підтвердження надала суду виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 4767. Зазначила, що так як не вистачає людей (три особи були у наряді замість чотирьох) ОСОБА_3 визначив, що один веде спостереження на вулиці, один у цей час перебуває на кухні у резерві. Змінювалися погодинно. Зауважила, що працівники ВВВБ самі були без бронежилетів на перевірці, без касок. Зброя при них коли є, коли нема. Також вказала на те, що керівництву було відомо про те, що в неї хвора спина, але її всеодно відправили на навчання в смт Гончарівське, хоча не мали цього робити.
Заслухавши особу, що з'явилась, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд звертає увагу на таке.
Частиною 1 статті 17215 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 статті 17215 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 р. № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 р. № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII визначено початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, час та місце виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Положеннями ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Відповідно до п. 11 розділу 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 р. № 1261, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1391/27836 прикордонним нарядам забороняється залишати ділянку, що охороняється (місце несення служби), або переміщуватись на іншу до зміни чи закінчення терміну несення служби, а також змінювати маршрут руху, крім випадків, передбачених пунктом 10 глави 2 цього розділу.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 наданими у судовому засіданні та висновком службового розслідування за фактом порушення порядку несення служби інспектором прикордонної служби 3 категорії - санітарним інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) майстер - сержантом ОСОБА_1 , та патрульним (за рахунок посади молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - помічника гранатометника) першої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) солдатом строкової служби ОСОБА_4 від 21.02.2024 р.
Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено, та вони у своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
У той же час, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Таким чином, враховуючи відсутність будь-яких несприятливих наслідків від діяння особи, відсутність обтяжуючих вину обставин, допущення правопорушення особою вперше, враховуючи особливі обставини, зумовлені станом її здоров'я, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Зважаючи на те, що стягнення на ОСОБА_1 не накладається, підстави для стягнення судового збору відсутні.
Керуючись ст. 23, 401, 17215, 221, 245-249, 251, 256, 276-279, 280, 281, 283 - 292 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М. В. Кравчук