Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/465/24
Єдиний унікальний №733/279/24
Постанова
Іменем України
26 березня 2024 року м.Ічня
Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Вовченко А.В.,
розглянувши матеріали справи, що надійшли від ВП №2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого, РНОКПП - відомості відсутні, за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД № 004685 від 02.02.2024 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: «02.02.2024 року о 10:48 год в. м Ічня на вул. Воскресінська, 244 Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування даним видом транспортних засобів Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області від 03.11.2023, що вчинене повторно протягом року».
Дії ОСОБА_1 , особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, були кваліфіковані як порушення п.2.1(а) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд дослідив матеріали провадження та встановив, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №004685 від 02.02.2024 року, матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 , повторно, протягом року до відповідальності за ч.2-ч.4 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд враховує, що ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність серед іншого саме за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З огляду на досліджені докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.5 ст.126 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, оскільки не надано підтвердження притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП якою є постанова суду.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо
відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Системний аналіз норм ст. 126 ч.5 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, що дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.
Кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборону подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 63 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-
і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №004685 від 02.02.2024 року поліцейським який його склав, зазначено, що: «02.02.2024 року о 10:48 год в. м Ічня на вул. Воскресінська, 244 Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування даним видом транспортних засобів Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області від 03.11.2023, яке вчинене повторно протягом року».
Дії ОСОБА_1 , особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, були кваліфіковані як порушення п.2.1 (а) ПДР України та ч.5 ст.126 КУпАП.
Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність саме за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Тобто елементами об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є вчинення саме повторно протягом року одного з діянь, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Постановою Ічнянського районного суду від 13 лютого 2024 року адміністративний матеріал направлено на доопрацювання, так як відсутня інформація (не надано копії постанови суду) про притягнення ОСОБА_1 протягом року за вчинення правопорушень передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, а також відсутня інформація про реєстрацію та належність транспортного засобу ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 відповідній особі.
Однак недоліки, вказані в постанові усунуті частково. У підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5КУпАП, органом поліції надано довідку про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, копію постанови ББА № 561059 від 02.02.2024, якою притягнуто ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП з
накладення адміністративного стягнення у вигляди штрафу у розмірі 510 грн; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 004128 від 02.02.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП; копію постанови серії БАВ № 478412 від 11.03.2023 року, якою притягнуто ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 з накладення адміністративного стягнення у вигляди штрафу у розмірі 3400 грн.; довідку про те, що ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .
Таким чином, не надано постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою - четвертою ст. 126 КУпАП.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З викладеного вище убачається, що особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення самоусунулася від виконання покладених на неї завдань державою та не надала доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною другою - четвертою ст. 126 КУпАП.
Разом із тим суд позбавлений самостійно збирати докази у справах про адміністративні правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Ураховуючи викладене вище суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП.
Керуючись ч.5 ст.126, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня вручення постанови особі, що притягуєтьсядо відповідальності.
Суддя А. В. Вовченко