Справа № 523/11083/23
Провадження №2/523/3192/24
"06" лютого 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття,посилаючись на те, що відповідач на даний час фінансову допомогу на утримання дитини не надає.
Позов мотивується тим, що сторонами є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З березня 2021 року сторони разом не проживають.
Посилаючись на те, що в дитина проживає разом з позивачем, знаходиться на утриманні останньої, при цьому відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не бере участі у вихованні, просила позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, при цьому в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги просила задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, при цьому в матеріалах справ відповідача, в якій з розміром аліментів на утримання сина погодився, просив справу розглянути у його відсутність
Вивчивши матеріли справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції ( а.с.7).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2021 року шлюб, зареєстрований 02.11.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у Суворовському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 1255, розірвано. (а.с.6).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27 серпня 2022 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , актовий запис № 1146. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу : « ОСОБА_6 ».
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання /перебування фізичної особи на території м. Одеси № ГЗ-125479-ф/л від 30.06.2023 року, №С1-142809-ю/л від 24.07.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7,8).
Так, згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ч.8 ст.7 СК України), а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст.142 СК України) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ч.9 ст.7 СК України).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.06.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства, та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Частина 3 ст. 181 СК України, передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Одночасно законодавцем визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2ст.182 СК України).
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів в даному спорі суд, з додержанням вимог ст.182 СК України, враховує загальний матеріальний стан відповідача, стан здоров'я дитини, відповідача та фактичного приділення позивачем більше сил та засобів на виховання та розвиток дитини через проживання останньої з нею, в той час, як відповідач може і повинен знаходити діяльність, яка б дозволила йому забезпечити належний рівень існування дитини, яка має право на утримання за його рахунок.
Відповідач, в письмовій заяві, погодився із розміром аліментів про який просить позивач, чим фактично свій обов'язок по утриманню дитини визнав.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що відповідають інтересам дитини.
Такий розмір аліментів не є надмірним та є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та принципу рівності батьків у утриманні дитини, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України, та має забезпечити право малолітньої дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст.180-183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 81, ч.2 ст.83, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місцезнаходження: в/ч НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову, тобто з 04.07.2023 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місцезнаходження: в/ч НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь держави 1073,60 грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 06.02.2024 року.
Суддя