Справа № 513/143/24
Провадження № 1-кп/513/69/24
Саратський районний суд Одеської області
26 березня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Сарата Одеської області матеріали кримінального провадження за № 12023116400000067 від 21.03.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Плахтіївка Саратського району Одеської області, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Саратського районного суду Одеської області від 05.12.2023 за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 на початку 2023 року, перебуваючи за місцем свого мешкання, в будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, використовуючи власний мобільний телефон марки "REDMI", модель "21061119DG", ІМЕІ-код 1 " НОМЕР_1 ", ІМЕІ-код НОМЕР_2 " НОМЕР_3 " в соціальній мережі "Instagram" створив аккаунт "Olek.sandr5309".
У зазначеному аккаунті 18 березня 2023 року ОСОБА_4 розмістив неправдивий пост про надання послуг із закриття банківських та мікрозаймових заборгованостей, які не мав на меті реалізовувати.
Того ж дня ОСОБА_4 , використовуючи мобільний телефон "REDMI", модель "21061119DG", ІМЕІ-код 1 " НОМЕР_1 ", ІМЕІ-код НОМЕР_2 " НОМЕР_4 " у ході спілкування з потерпілою ОСОБА_5 , яка мала намір отримати послугу із закриття кредитів, представившись представником компанії шляхом обману, запевнив останню у правдивості оголошення, повідомив умови оплати, на що потерпіла повідомила, що її потрібно поміркувати.
Згідно оговорених домовленостей ОСОБА_5 , 18 березня 2023 року здійснила переказ грошових коштів чотирма переказами в розмірі 2000 гривень, 2500 гривень, 1600 гривень та 2000 гривень, загальною сумою 8100 гривень на наданий попередньо ОСОБА_4 банківський рахунок AT "Акцент Банк" № НОМЕР_5 , які ОСОБА_4 перерахував на власну банківську картку № НОМЕР_6 відкриту в АТ КБ "ПриватБанк" та в подальшому заволодів, розпорядившись ними на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікацію, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що повністю відшкодував потерпілій завдану шкоду.
Потерпіла ОСОБА_5 була належним чином повідомленою про день, час та місце судового засідання, до суду не прибула. До суду надійшла заява потерпілої про розгляд справи без її участі, в якій вона зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має у зв'язку із повним відшкодуванням завданого збитку, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду (а.с. 21).
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин, суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку з чим, за згодою учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та допитав обвинуваченого і дослідив документи, що стосуються характеристики обвинуваченого та речових доказів.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України за правовою кваліфікацією: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК, повністю визнав вину та щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, працює за наймом, проживає з матір'ю та двома неповнолітніми братами, не перебуває на обліку нарколога та психіатра.
У відповідності до ст.66 КК України щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 .
Судом не встановлено обставин, які за положеннями ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 .
Ураховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, вік та стан здоров'я ОСОБА_4 , який не є собою з інвалідністю та не досяг пенсійного віку, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді обмеження волі, передбачене санкцією ч.1 ст. 190 КК України.
За змістом частин 1,2 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань в межах, визначених частиною 2 цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд враховує правовий висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17: "Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.
Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК."
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 засуджений попереднім вироком Саратського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року за вчинення 12 травня 2023 року кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 1(один) рік та на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік. Вирок набрав законної сили 05 січня 2024 року.
За даним вироком ОСОБА_4 визнається винуватим у вчиненні кримінального проступку, який скоєно 18 березня 2023 року, тобто до засудження його за вироком Саратського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року, а тому після призначення покарання за даним вироком належить призначити остаточне покарання ОСОБА_4 відповідно вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком суду більш суворим покаранням, призначеним даним вироком.
З урахуванням щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільного повного відшкодування завданого збитку суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому суд вважає за необхідне на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього під час іспитового строку обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувати.
Керуючись ст.ст.368-371, 373- 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Саратського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) мсяців.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 під час іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку.
Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Саратському районному суді.
Суддя ОСОБА_1