Справа № 510/584/24
Провадження 1-кс/510/74/24
26.03.24 р.
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна, -
Дізнавач СД відділення№ 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», державний помер НОМЕР_1 , білого кольору, який просила залишити на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з правом користування, та на резиновий човен зеленого кольору марки «БАРК», два весла та 2 сітки ліскові, які залишити на зберігання відповідальній особі ПП «Клест ЛТД» за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Корабельна, 1- А, з метою збереження речових доказів, запобіганню можливості псування, пошкодження, переховування або знищення вказаного майна, у кримінальному провадженні № 12024168150000043 від 19.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Як виходить з наданого суду клопотання,18.03.2024 року до чергової частини відділення поліції №2 Ізмаїльського РВП надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що працівниками сектору водної поліції при патрулюванні АДРЕСА_1 , був зупинений автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» білого кольору, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при візуальному огляді якого виявлено рибу, сітку ліскову та резиновий човен. ЄО 998.
В подальшому, 19.03.2024 року відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168150000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
19.03.2024 було проведено санкціонований обшук на підставі ухвали Ренійського районного суду Одеської області справа № 510/562/24 від 19.03. 2024 року, в ході якого в автомобілі марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено резиновий човен зеленого кольору, два весла, ліскові сіті у кількості 2 шт. та рибу а саме: карась - 13 шт., судак - 7 шт., бичок - 5 шт., білизна - 1 шт., рак - 5 шт., плітка - 122 шт., плоскирка - 42 шт., окунь - 1 шт.. Вищевказане майно було вилучено та залишено на зберігання у ВП № 2 Ізмаїльського РВП для подальшого прийняття рішення, згідно чинного законодавства.
19.03.2024 р. протоколом обшуку було оглянуто та постановою дізнавача визнано речовими доказами: автомобіль марки «Mercedes-Benz », моделі «Sprinter», державний помер НОМЕР_1 , білого кольору, який було залишено на зберігання відповідальній особі за адресою: АДРЕСА_2 та резиновий човен зеленого кольору марки «БАРК», два весла та 2 сітки ліскові, які залишено на зберігання відповідальній особі ПП «Клест ЛТД» за адресою: Одеська обл. Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Корабельна, 1-А.
Беручи до уваги все вищевикладене, дізнавач зазначає, що вищевказані об'єкти по даному кримінальному провадженню мають значення речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, необхідністю проведення необхідних експертиз, у зв'язку з чим просить суд накласти арешт на вищевказані об'єкти.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Не прибуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Судове засідання призначено на 22.03.2024 р., однак у зв'язку з відсутністю у слідчого судді даних про належне сповіщення власника майна про розгляд клопотання про арешт майна, судове засідання відкладено до 26.03.2024 р., для належного сповіщення власника.
Дізнавач СД відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні.
Власник транспортного засобу у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлений належним чином.
У судове засідання з'явилась особа, яка керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz » моделі «Sprinter», білого кольору, державний номер НОМЕР_1 під час його затримання - ОСОБА_6 .
В ході розгляду клопотання були дослідженні матеріали, які додані до клопотання, а саме:
-витяг з ЄРДР від 19.03.2024 р. кримінальне провадження № 12024168150000043 за ст. 249 ч. 1 КК України;
-рапорт ЗКВ №1 роти № 2 БПОП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_8 від 18.03.2024 р.;
-пенсійне посвідчення ОСОБА_6 , серія НОМЕР_2 ;
-ухвала Ренійського районного суду Одеської області від 19.03.2024 р.;
-протокол обшуку від 19.03.2024 р.;
-акт прийому - передачі № 10 від 19.03.2024 р.;
-пояснення ОСОБА_6 від 19.03.2024 р.;
-постанова про визнання предмета речовим доказом від 19.03.2024 р.;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz » моделі «Sprinter», білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_3 .
Аналізуючи матеріали надані до клопотання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про накладення арешту на майно, вказане в клопотанні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.
Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).
Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).
Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.
Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12024168150000043 від 19.03.2024р. порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Оглянутий транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes-Benz » моделі «Sprinter», державний помер НОМЕР_1 , білого кольору, а також резиновий човен зеленого кольору марки «БАРК», два весла та 2 сітки ліскові, являються, відповідно, до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами, можуть бути використані як докази факту кримінального правопорушення, таким чином, з метоюзбереження речових доказів, слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на вищезазначені об'єкти.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», державний помер НОМЕР_1 , білого кольору та залишити його на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом користування. Також накласти арешт на резиновий човен зеленого кольору марки «БАРК», два весла та 2 сітки ліскові та залишити на зберігання відповідальній особі ПП «Клест ЛТД» за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 108, ст.ст. 170, 171, 172, 173, 174, ст. 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання дізнавача СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на об'єкти які постановою дізнавача визнані речовими доказами по кримінальному провадженню № 12024168150000043 від 19.03.2024р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме на:
-автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», державний помер НОМЕР_1 , білого кольору та залишити його на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом користування;
-резиновий човен зеленого кольору марки «БАРК», два весла та 2 сітки ліскові, які залишити на зберігання відповідальній особі ПП «Клест ЛТД» за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Корабельна, 1- А.
Виконання ухвали покласти на дізнавача СД відділення№ 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Полупанову - ОСОБА_9 .
Відповідно до положень ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1