Справа № 947/10362/24
Провадження № 2/947/2914/24
про залишення позову без руху та усунення недоліків
26.03.2024 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М. розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
25 березня 2024 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0.031 (5110136900:41:012:0039), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; садовий будинок загальною площею (кв.м): 210.9, житловою площею (кв.м): 107.6, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; нежиле полупідвальне приміщення загальною площею 31.2 (кв.м) № 501, АДРЕСА_2 .
Ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.
Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам частини 4 статті 177 ЦПК України відповідно до умов якої: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що до заяви позивачем було надано копію квитанції № 0049-5859-1056-2204 від 27.08.2023 року на суму 2684 гривень та копію квитанції № 1209-1896-0880-1743 від 14.09.2023 року на суму 10736 гривень за подання позовної заяви майнового характеру, однак вказаний судовий збір не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
У зв'язку з тим, що до Київського районного суду міста Одеси не надійшло підтвердження про зарахування сплаченого судового збору у 13 420 гривень за подання позовної заяви до спеціального фонду Державного бюджету України, заявнику необхідно надати до суду документ (витяг) на підтвердження зарахування сплаченого судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, до спеціального фонду Державного бюджету України, сплачених за реквізитами Київського районного суду міста Одеси.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно п. а ч.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.
За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140 гривень.
Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 02 квітня 2024 року, однак, не пізніше п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачам.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.