Справа № 683/922/24
2-а/683/6/2024
26 березня 2024 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі судді Бондарчук Л.А., вивчивши матеріали позовної заяви (скарги) ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, структурного підрозділу РПП СПД №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області щодо оскарження дій у порядку статті 267 КУпАП,
установив:
25 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, де просить визнати протиправними дії поліцейського РПП СПД №1 ХРУП №1 ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 щодо безпідставної зупинки транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , огляду цього транспортного засобу, особистих речей та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №254006 від 16 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та відсторонення його від керування транспортним засобом.
Вивчивши матеріали поданої скарги, суд дійшов наступних висновків.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі в частині оскарження дій поліцейського ОСОБА_2 щодо складання 16.02.2024 адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 7 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Разом з тим, зі змісту поданої скарги та долучених до неї матеріалів, вбачається, що фактично скаржником оскаржуються дії поліцейського щодо складення адміністративного матеріалу.
Згідно ч.1 ст.254 КУПАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до положень глави 19 КУПАП наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 221 КУПАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, статтею 130 цього Кодексу.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, законом віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, за наслідками розгляду справи судом ухвалюється постанова, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За змістом ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Разом з тим, чинним законодавством не передбачене окреме скарження протоколу про адміністративне правопорушення, який сам по собі не породжує правових наслідків, а викладені в ньому обставини розглядаються судом в порядку, передбаченому КУпАП.
Складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, встановлені в ньому дані є предметом оцінки суду в межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Окрім того слід зазначити, що оскарження дій відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та й скасування його в судах взагалі не оскаржується окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 по справі №553/2145/16-а вказав, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таким чином, вимоги позивача не підлягають окремому розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №643/8023/20, за якою у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу, такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 638/3490/18, від 22.01.2020 у справі № 2-а/489/7/2016.
З урахуванням наведеного, скарга ОСОБА_1 на дії поліцейського Стасюк С.Р. щодо складання 16 лютого 2024 року адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд справи та, відповідно, протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП, віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, постанови яких підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 293-295, 297 КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за скаргою порядку статті 267 КУпАП ОСОБА_1 на дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, структурного підрозділу РПП СПД №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області.
Роз'яснити, що розгляд справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП віднесено до юрисдикції суддів місцевих загальних судів в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя: