Справа № 674/157/24
Провадження № 2-а/674/3/24
іменем України
26 березня 2024 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря Шельгоріної С.І.
з участю представника позивача Наталюка Н.М.
представника відповідача Бєлової В.А.
розглянувши за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
29 січня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 посилається в обґрунтування свого позову на те, що постановою поліцейського ВП № 2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Хворостовського Е.Е. від 16 січня 2024 року серії ЕНА № 1255259 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в сумі 340 грн. за те, що 16 січня 2024 року о 19.07 годин на вулиці Шевченка в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.15.9 (г) Правил дорожнього руху.
З постановою відповідача він не згоден та вважає її незаконною, оскільки постанова винесена без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, заміри відстані автомобіля до пішохідного переходу працівники поліції не проводили. При цьому 16 січня 2024 року все навкруги було засніжено, що унеможливлювало встановити відстань від автомобіля до пішохідного переходу.
Крім того, позивач стверджує, що матеріали про адміністративне правопорушення складаються лише з оскаржуваної постанови, яка навіть не містить посилань чи відомостей про проведення відеофіксації події.
На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 , посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08 лютого 2018 року в справі № 760/3696/16-а, в постанові від 26 квітня 2018 року в справі № 338/1/17, в постанові від 30 травня 2018 року в справі № 337/3389/16-а, в постанові від 15 листопада 2018 року в справі № 524/7184/16-а, в постанові від 17 липня 2019 року в справі № 295/3099/17 та в постанові від 18 липня 2019 року в справі № 216/5226/16-а, просить суд скасувати вказану постанову про накладення на нього адміністративного штрафу та стягнути з відповідача судові витрати у справі.
30 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та призначено судове засідання, відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
02 лютого 2024 року від відповідача ГУНП в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечив проти позову. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що 16 січня 2024 року о 19.07 годин на вулиці Шевченка в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.15.9 (г) Правил дорожнього руху. За даним фактом поліцейський ВП № 2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Хворостовський Е.Е. виніс постанову від 16 січня 2024 року серії ЕНА № 1255259 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП - штрафу в сумі 340 грн. Постанова винесена з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Відповідач просить критично оцінити доводи позивача про те, що працівники поліції не проводили відповідні заміри, а пішохідного переходу не було видно у зв'язку із засніженістю. Так, на місці вчинення адміністративного правопорушення встановлений знак 5.38.1 "Пішохідний перехід", безпосередньо під яким стояв автомобіль позивача, тому зупинка транспортного засобу в межах 10 метрів була явною. Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення позивач не заперечував той факт, що він здійснив зупинку свого автомобіля в межах 10 метрів від пішохідного переходу та відмовився від пропозиції працівника поліції провести відповідні заміри.
На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.
В судовому засіданні представник позивача Наталюк Н.М. підтримав позов, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Додатково представник позивача пояснив, що відповідач не надав доказів тому, що автомобілем "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував позивач ОСОБА_1 , а не інша особа.
В судовому засіданні представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області Бєлова В.А. заперечила проти позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Додатково представник відповідача пояснила, що ні під час розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, ні в позовній заяві позивач ОСОБА_1 не заперечував того факту, що саме він керував автомобілем "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно п.1.1 Правил дорожнього руху - ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху - у часники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 Правил дорожнього руху - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
16 січня 2024 року поліцейський ВП № 2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Хворостовський Е.Е. виніс постанову серії ЕНА № 1255259, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що 16 січня 2024 року о 19.07 годин на вулиці Шевченка в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.15.9 (г) Правил дорожнього руху.
Згідно п.15.9 (г) Правил дорожнього руху - зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП п ровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.3 ст.7 КУпАП з астосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Матеріалами справи підтверджується, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він здійснив зупинку свого автомобіля "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від пішохідного переходу.
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху - пішохідний перехід - ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.
За положеннями розділу 33 Правил дорожнього руху дорожні знаки 5.38.1 та 5.38.2 "Пішохідний перехід" відносяться до інформаційно-вказівних знаків. Знак 5.38.1 встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу, а знак 5.38.2 - ліворуч від дороги на дальній межі переходу.
Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_1 про те, що притягнення до відповідальності за порушення вимог п.15.9 (г) Правил дорожнього руху можливе лише за здійснення виміру відстані від автомобіля до пішохідного переходу, чого не було зроблено відповідачем.
Так, відповідач ГУНП в Хмельницькій області, заперечуючи проти позову, надав суду DVD-диск із відеозаписом 0000000_00000020240116190805_0020 з нагрудної камери поліцейського. На відеозаписі зафіксовано, що позивач ОСОБА_1 здійснив зупинку свого автомобіля "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в безпосередній близькості до пішохідного переходу, обладнаного дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 "Пішохідний перехід", на відстані, що безумовно є меншою відстанню ніж 10 метрів, передбачених Правилами дорожнього руху. Отже, недотримання позивачем ОСОБА_1 регламентованої відстані у 10 метрів не викликає жодного сумніву.
Крім того, на відеозаписі 0000000_00000020240116190805_0020 зафіксовано, що на місці події позивач ОСОБА_1 повністю визнав свою провину в порушенні правил зупинки. При цьому, на пропозицію поліцейського здійснити замір відстані (00.39 хв. відеозапису) позивач відмовився, мотивуючи очевидністю вчиненого ним правопорушення.
Суд відхиляє посилання позивача ОСОБА_1 на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08 лютого 2018 року в справі № 760/3696/16-а та в постанові від 18 липня 2019 року в справі № 216/5226/16-а, оскільки приймає до уваги іншу правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 28 лютого 2019 року в справі № 520/12520/16-а та в постанові від 02 липня 2020 року в справі № 336/4224/16-а, в яких факт зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини підтверджується відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, що вказує на правомірність притягнення до відповідальності за вказане правопорушення на основі відеодоказів.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у відповідача не було необхідності вимірювати відстань від пішохідного переходу до того місця, де був зупинений автомобіль позивача, адже факт невиконання вимог п.15.9 "г", є очевидним.
Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_1 про те, що встановити відстань від автомобіля до пішохідного переходу було неможливо у зв'язку із засніженістю.
Так, на відеозаписі 0000000_00000020240116190805_0020 зафіксовано, що позивач ОСОБА_1 здійснив зупинку свого автомобіля в безпосередній близькості до дорожнього знаку 5.38.1 "Пішохідний перехід", який не був засніженим та давав можливість чітко визначити розташування пішохідного переходу.
Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова не містить посилань чи відомостей про проведення відеофіксації події.
Так, згідно ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року в справі № 524/7184/16-а, від 17 липня 2019 року в справі № 295/3099/17 та від 13 лютого 2020 року в справі № 524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В судовому засіданні встановлено, що в пункті 7 постанови серії ЕНА № 1255259 від 16 січня 2024 року зазначено про проведення відеофіксації за допомогою нагрудної бодікамери № 3.
Отже, відеозапис 0000000_00000020240116190805_0020, зроблений за допомогою нагрудної бодікамери поліцейського, є належним та допустимим доказом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Судувід 26 квітня 2018 року в справі № 338/1/17, візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні встановлено, що візуальне спостереження, здійснене працівниками поліції щодо порушення позивачем ОСОБА_1 правил зупинки, є належним та допустимим доказом, оскільки зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 337/3389/16-а, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
В судовому засіданні встановлено, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута поліцейським ВП № 2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Хворостовським Е.Е. відповідно до вимог ст.ст.222, 268, 276 - 279 КУпАП, в межах наданих йому законодавством повноважень.
Адміністративне стягнення накладене на позивача в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення.
Суд критично оцінює пояснення представника позивача про те, що відповідач не надав доказів тому, що автомобілем "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував позивач ОСОБА_1 , а не інша особа.
Так, ні під час розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення (що зафіксовано на відеозаписі 0000000_00000020240116190805_0020), ні в своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 жодного разу не заперечував того факту, що саме він керував автомобілем "Audi A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Отже, позивач ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та повинен нести відповідальність згідно із законом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 1255259 від 16 січня 2024 року про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП не суперечить закону, винесена уповноваженою особою відповідно до визначеної законом процедури, на підставі належних та допустимих доказів, які повністю підтверджено в судовому засіданні.
Заперечення позивача носять формальний характер та оцінюються судом як засіб ухилення від адміністративної відповідальності.
Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача ОСОБА_1 немає підстав, передбачених чинним законодавством, вимагати скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1255259 від 16 січня 2024 року, оскільки він не надав суду належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.5 - 11, 73 - 77, 90, 241 - 246, 250, 286 КАС України, ч.1 ст.122, ст.ст.222, 245 - 249, 251, 252, 258, 268, 276, 278 - 280, 283, 287 - 289, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Повне ім'я та найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження по вул.Зарічанська,7 в м.Хмельницький 29017, код ЄДРПОУ - 40108824.
Повний текст судового рішення складено 26 березня 2024 року.
Суддя Посунько Г.А.