Справа №766/3432/24
Пров. №3/766/3998/24
14.03.2024 м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Корольчук Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП щодо:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
В протоколі серії ВАД №362749 від 01.03.2024, складеного стосовно ОСОБА_1 , зазначено, що 19.02.2024 близько 16-00 год. у під'їзді №1 на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, пошкодив дверний дзвоник квартири АДРЕСА_3 , де проживає заявниця ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС. Заяви про відкладення судового засідання не подав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.
Незважаючи на вказані вище обставини, ОСОБА_1 станом судового провадження не цікавився, в судове засідання не з'явився.
Також, при вирішені питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що останній не подавав до суду жодних клопотань про витребування доказів, виклик свідків з викладенням своїх міркувань щодо законності складеного відносно нього протоколу.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
З письмових пояснень сусідки ОСОБА_1 та одночасно власниці квартири, дверний дзвінок якої начебто був пошкоджений ОСОБА_1 , вбачається факт неприязних відносин її з ОСОБА_1 .. Так, ОСОБА_2 зазначила, що, повернувшись додому 19.02.2024 о 17:57, виявила підпалений дверний дзвінок та номер квартири, встановлені біля дверей її квартири, піднялась до сусіда з квартири АДРЕСА_4 і він їй сказав, що це їй за те, що вона звинуватила його у викиданні сміття з вікна.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі виходячи з наступного.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12), об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоровя, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Крім того, як випливає з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року, дії, вчинені винним щодо, зокрема, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками не підлягають кваліфікації як хуліганські. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом за наявними у справі документами та з урахуванням письмових пояснень, свідчать, що до подій у справі заявниця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були знайомі. Інкриміновані ОСОБА_1 дії були зумовлені особистими неприязними стосунками між ним та ОСОБА_2 .. Зі змісту вчинених останнім дій простежується, що вчиняючи їх, він мав бажання завдати шкоду власне майну ОСОБА_2 через особисту неприязнь.
Даних про те, що з боку ОСОБА_1 на час інкримінованих йому дій мала місце нецензурна лайка в громадському місці, образливе чіпляння до громадян чи інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян і становлять обєктивну сторону хуліганства, в ході судового розгляду здобуто не було.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що інкриміноване йому діяння не містить усіх ознак складу такого правопорушення, зокрема ознак його обєктивної сторони, а тому відсутній склад в цілому.
З огляду на наведене, провадження у справі слід закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284, КУпАП
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
СуддяН. В. Корольчук