Справа №601/391/24
Провадження № 3/601/265/2024
25 березня 2024 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До Кременецького районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який 28.01.2024 о 18:52 год. в с. Ридомиль по вул. Батівка керував транспортним засобом Jeep Compass, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, нечітка вимова. На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатор 6820 або проїхати в найближчий лікувальний заклад категорично відмовився. Від керування відсторонений. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав. Зазначає, що за кермом була його дружина, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази факту керування, просить провадження у справі закрити.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Гурник В.О., заявив клопотання про закриття провадження за п.1 ст. 247 КУпАП, які обґрунтовує наступним: відеозаписами, що долучено до матеріалів справи факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не підтверджується; в працівників поліції не було підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, адже в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Допитана в якості свідка ОСОБА_2 зазначила, що є дружиною ОСОБА_1 та саме вона перебувала за кермом автомобіля 28.01.2024. Спочатку вони відвезли додому ОСОБА_3 , потім вона побачила, що їх зупиняють працівники поліції, вона налякалась і попросила чоловіка щоб він вийшов до них з автомобіля.
Допитана в якості свідка ОСОБА_3 , зазначила, що ОСОБА_1 є її роботодавцем та він разом з дружиною після робочого дня підвезли її додому. За кермом була саме ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, вважаю за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно із п. 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає зокрема в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Порядок проходження такого огляду врегульований Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735.
Зокрема, згідно п.п. 2, 3 Розділу І вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).
Аналогічні положення містяться також у ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Виходячи з наведених положень, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №161894 від 28.01.2024, у якому викладено обставини вчинення правопорушення та у графі пояснення особи - керував автомобілем;
-відеоматеріалами.
Пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом сприймаються критично, оскільки ОСОБА_4 є дружиною, а ОСОБА_6 найманим працівником ОСОБА_1 , та могли свідчити задля приховання вини останнього.
За вказаних обставин приходжу до переконання про доведеність керування транспортного засобу саме ОСОБА_1 , а його пояснення, які він надав в судовому засіданні судом розцінюються як спроба уникнути відповідальності, оскільки інформація про те, що він не керував транспортним засобом не підтверджується будь якими доказами.
Окрім того, із вказаного відеозапису вбачається, як працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти перевірку на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора або в медичному закладі, на що останній відмовився, після чого останньому було роз'яснено наслідки такої відмови у вигляді складання протоколу за порушення п. 2.5 ПДР за ч. 1 ст. 130 КУпАП; роз'яснено його права, визначені законом; оголошення йому змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки № П 51 QМ 2290 083 23, чинне до 12.12.2024;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Кременецька опорна лікарня» від 28.01.2024, відповідно до якого у результаті огляду проведеного поліцейським у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка міміка;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
- довідкою про наявність посвідчення водія від 07.02.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, дотримання поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачений законом.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинені правопорушення, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 130, 221, 248, 251 280, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок, який сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Головуючий: