Справа №601/769/24
Провадження № 3/601/416/2024
25 березня 2024 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП Тернопільській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 27 лютого 2024 року о 20:28 год. в м. Кременець по вул. Захисників України водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ21063 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога та підтверджується висновком мед закладу №12 від 27.02.2024. Від керування відсторонений. Своїми діями порушив п. 2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Сідоров В.М. просили закрити провадження у справі. Зазначили, що з долучених відеоматеріалів чітко вбачається, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом та не був водієм у розумінні ПДР, а лише стояв біля автомобіля, який був припаркований біля будинку в якому він проживає. Крім того, в протоколі не зазначено явні ознаки алкогольного сп'яніння. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан алкогольного сп'яніння від 27.02.2024, який проведений у медичному закладі не може бути належним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Оскільки, відповідно до акту медичного огляду №3 від 27.02.2024, форма якого не відповідає додатку 3 до Інструкції, вбачається, що обстеження проведено 27.02.2024 о 20:55 за допомогою приладу Алкофор 507 результат 0,71 ‰. Друге обстеження через 20 хв взагалі не проводилось, крім того, немає підпису лікаря. Оскільки, ОСОБА_1 повторне проходження огляду в порядку передбаченому Інструкцією не проходив, то факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння не було належним чином підтверджено. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, а тому просять закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, заслухавши думку сторін, приходжу до таких висновків.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП закон пов'язує виключно з керуванням такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним.
Слід врахувати, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Згідно відеозапису чітко не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував т/з.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адмінправопорушення не надано жодного доказу, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Таким чином, суддя вважає, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння у даному випадку відсутня.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858.
За змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають оглядові на стан алкогольного, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я в присутності поліцейського.
За змістом розділом пунктів 15-19 ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння видається лікарем на підставі Акта медичного огляду. Інструкцію також затверджено форму Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який є додатком №3 до Інструкції.
Пунктом 18 вказаної форми визначено, що під час проведення огляду передбачено використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі здійснюється двічі, з різницею в 20 хвилин. Лише після проведення в медичному закладі всіх обстежень (огляду лікарем та результатів використання технічних засобів) робиться заключний діагноз.
Наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП.
З даного відеозапису вбачається, що на місці зупинки автомобіля ОСОБА_1 відмовився проходити огляд та його було направлено для огляду у медичному закладі.
Однак, як видно з наявного в матеріалах справи копії Акту медичного огляду встановлений Інструкцією порядок медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я дотриманий не був, адже відповідна графа в п.18 Акту щодо результатів медичного огляду про проведення обстеження спеціальним технічним засобом через 20 хвилин після першого тестування лікарем не заповнена.
Доданий до протоколу відеозапис нагрудної камери поліцейського також не містить відомостей про проведення повторного тестування і заповнення лікарем Акту медичного огляду.
Враховуючи наведені недоліки складеного лікарем Акту медичного огляду ОСОБА_1 та відомості, які зафіксовані доданим до протоколу відеозаписом, суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів сторони захисту, що лікарем КНП "Кременецька опорна лікарня" медичний огляд ОСОБА_1 було проведено з істотними порушеннями вимог Інструкції.
Пунктом 22 Інструкції визначено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За таких обставин, виданий на підставі вказаного Акту медичного огляду Висновок щодо результатів медичного огляду №12 від 27 лютого 2024 року не може вважатися належним доказом факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що медичний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в даному випадку було проведено з істотним порушенням встановленого законом порядку, суддя приходить до висновку, що зазначені у протоколі обставини, а саме про перебування у стані сп'яніння, не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 252, 280, 283,284 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Суддя: