Справа № 712/3617/24
Провадження № 1-кс/712/1656/24
22 березня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 22023250000000307, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2023 року за ч. 3 ст. 114-2, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , -
Старший слідчий СВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023250000000307, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Так, у лютому 2014 року представники влади російської федерації (далі - рф), її збройних cил, спецслужб та інших осіб, шляхом вчинення дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону в порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Гельсінського Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували, розв'язали і почали ведення агресивної війни проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі - зс рф) на територію України - Автономну Республіку Крим і м. Севастополь, здійснили тимчасову окупацію вказаної території, яка триває і на даний час.
Крім цього, у березні-квітні 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади рф, її зс, спецслужб та інших осіб, на території Донецької і Луганської областей, шляхом об'єднання терористичних груп, що діяли на території окремих районів вказаних областей, у стійке об'єднання трьох і більше осіб з чітким розподілом функцій, встановленням правил поведінки, обов'язкових для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, утворено злочинні організації «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», що відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними.
Всупереч ч. 6 ст. 17 Конституції України, а саме, що на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом, керівництвом «днр» з метою досягнення цілей терористичної організації, 12.11.2014 створено незаконне збройне формування - «народна міліція днр».
Вказане незаконне збройне формування має чітку організаційну структуру: командування, армійський корпус, батальйони територіальної оборони, навчальний заклад та ін. На озброєнні «народної міліції днр» перебувають танки, броньовані машини, гармати, міномети, реактивні системи залпового вогню, стрілецька зброя.
Указом Президента України № 32/2019 від 07.02.2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», частину територій Донецької та Луганської областей також визнано тимчасово окупованими територіями, що триває і по даний час.
За зверненням Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ та національних парламентів держав світу РФ визнано державою-агресором, що затверджено Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, та Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», що затверджено Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.
У світлі положень IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977, одним із наслідків збройної агресії РФ, розпочатої проти України в 2014 році, стала тимчасова окупація частини території України.
21 лютого 2022 року, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, громадянами рф та світовою спільнотою, указом президента рф «Донецкую народную республику» та «Луганську народну республіку» визнано державами.
З цією ж метою, 24.02.2022 о 5 годині президентом рф оголошено рішення розпочати військову операцію в Україні, у зв'язку з чим на виконання вищевказаного наказу, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади рф, її зс, спецслужб та інших осіб, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та інших областей, в тому числі вийшовши за межі адміністративних кордонів Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей, та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також окупували частин вказаної території України, чим змінили межі її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що частково продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Як встановлено, планування, фінансування та реалізація рф агресивної війни та агресивних воєнних дій проти України, проведення розвідувальної та підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, організовується, спрямовується, здійснюється силами, насамперед, зс рф, головного розвідувального управління генерального штабу зс рф, федеральної служби безпеки рф, найманців, незаконних збройних та воєнізованих формувань терористичних організацій «днр» та «лнр», а також осіб, залучених до співробітництва на конфіденційній (негласній) основі, у тому числі громадян України.
У подальшому на підставі Указу Президента України ОСОБА_8 від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, 26.07.2023 №451/2023, 06.11.2023 №734/2023 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжувався. На даний час, на підставі Указу Президента України ОСОБА_8 від 05.02.2024 №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжено з 05 год. 30 хв. 14.02.2024 строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про інформацію», наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 03.03.2022 щодо заборони розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, а саме: найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об'єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування; чисельність особового складу військових частин (підрозділів); кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання; описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об'єкти; інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються; інформація щодо системи охорони та оборони військових об'єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені); порядок залучення сил та засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань; інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються); інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху); інформація про військові частини (підрозділи), форми, методи, тактику їх дій та способи застосування за призначенням; інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались; інформація про ефективність сил і засобів радіо-електронної боротьби противника; інформація про відкладені або скасовані операції; інформація про зниклий або збитий літак, літальний апарат, зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться; інформація про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації); відомості про проведені інформаційно-психологічні операції, ті, що проводяться, а також плануються; інформація, яка має на меті пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії рф проти України.
Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
У подальшому, службовими особами країни-агресора - рф 04.10.2022 прийнятий нікчемний, відповідно до Указу Президента України № 687/2-2022 від 04.10.2022, федеральний конституційний закон № 5?ФКЗ «Про прийняття в російську федерацію донецької народної республіки та утворення у складі російської федерації нового суб'єкта - донецької народної республіки».
Відповідно до статті 7 вказаного закону передбачено, що з дня прийняття в рф днр і утворення в складі рф нового суб'єкта військовослужбовці, що проходять військову службу у військових формуваннях і органах днр, продовжують проходити військову службу у відповідності до законодавства рф.
Згідно із ст. 13 цього ж закону державні та місцеві організації, які функціонували на території днр на день прийняття в рф днр і утворення у складі рф нового суб'єкта, здійснюють свою діяльність із збереженням попередньої організаційно-правової форми.
Тобто, вказаним законом держава-агресор декларує віднесення збройних формувань та державних органів «днр» до органів, які здійснюють владні повноваження на території Донецької області, що дає можливість визначити незаконні «министерство внутренних дел донецкой народной республики», як орган окупаційної адміністрації рф, а «министерство государственной безопасности донецкой народной республики» як збройне формування держави-агресора.
Громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , будучи негативно налаштованими проти посадових осіб органів державної влади України, у зв'язку із здійсненням ними їхніх владних повноважень, а також військовослужбовців ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави здійснювали комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії рф, будучи обізнаними про введення на території України воєнного стану на підставі відповідного Указу Президента України, за попередньою змовою між собою, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній, інформаційній безпеці України шляхом надання державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам інформації, в умовах воєнного стану, що виражалось у зборі ОСОБА_5 інформації з метою подальшої її передачі ОСОБА_7 , який в свою чергу інформував державу, що здійснює збройну агресію проти України та її представників про переміщення, рух та розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які надають допомогу силам оборони України в стриманні та подоланні збройної агресії рф.
У ОСОБА_5 , якій достеменно було відомо про введення на всій території України воєнного стану, виник спільний з ОСОБА_7 кримінальний протиправний умисел, направлений на здійснення за попередньою змовою групою осіб активних дій з метою надання інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам, інформації про переміщення, рух та розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, інформація про що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Так, з метою реалізації спільного злочинного умислу із ОСОБА_5 , ОСОБА_7 перебуваючи у невстановленому місці на території рф, в період часу з 12.08.2023 по 02.11.2023, маючи злочинний умисел, направлений на здійснення збору інформації про рух, пересування та розташування сил та засобів ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою подальшого її надання державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам, при цьому усвідомлюючи, що збір та передача вказаних відомостей матиме наслідком нанесення збройними формуваннями рф вогневого ураження із застосуванням засобів невибіркової дії по відповідним місцям зосередження сил оборони України, за невстановлених обставин часу та місця, але не пізніше 12.08.2023, за власною ініціативою вступив у зв'язок з ОСОБА_9 , якого вважав надійним, авторитетним та беззаперечним представником «днр», оскільки останній з липня 2014 року брав участь у терористичній організації «днр», як заступник начальника «народної міліції днр» та прес-секретар «народної міліції донецької народної республіки», яка діє у складі збройних формувань рф.
У період вересня - листопада 2023 року, перебуваючи у родинних зв'язках ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , який перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, на прохання останнього збирала та передавала йому інформацію про переміщення, рух та розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань у Ізмаїльському районі Одеської області з метою її послідуючого поширення ОСОБА_7 (передачі) державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам.
Обговорення деталей вчинення злочину та безпосередньо передача інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 здійснювалось висловлюваннями вголос із використанням невстановленого в ході досудового розслідування каналу зв'язку у моменти перебування останньої за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої передачі такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, а саме:
- 20.09.2023 о 21 год. 55 хв. ОСОБА_5 передала ОСОБА_7 інформацію про місце ворожої атаки та її наслідок на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області. В свою чергу, ОСОБА_7 цього ж дня о 22 год. 02 хв. перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, з використанням власного профілю з логіном « ОСОБА_10 » соціальної Інтернет-мережі «Вконтакте» ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом написання особистих повідомлень, передав ОСОБА_9 на сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену інформацію з вимогою повторення обстрілу. Вказана територія в період часу з 17.09.2023 по 21.10.2023 піддавалася ворожим обстрілам;
- 26.09.2023 о 20 год. 46 хв. ОСОБА_5 передала ОСОБА_7 інформацію про переміщення підрозділів ЗСУ, в тому числі іноземних військових представників на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області, який цього ж дня о 21 год. 38 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, з використанням власного профілю з логіном « ОСОБА_10 » соціальної Інтернет-мережі «Вконтакте» ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом написання особистих повідомлень передав ОСОБА_9 на сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену інформацію. Вказана територія в період часу з 26.09.2023 по 21.10.2023 піддавалася ворожим обстрілам;
- 21.10.2023 о 20 год. 04 хв. ОСОБА_5 передала ОСОБА_7 інформацію про переміщення підрозділів ГУР Міністерства оборони України, на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області, який цього ж дня о 20 год. 21 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, з використанням власного профілю з логіном « ОСОБА_10 » соціальної Інтернет-мережі «Вконтакте» ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом написання особистих повідомлень, передав ОСОБА_9 на сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену інформацію із зазначенням напрямку переміщення підрозділів ГУР Міністерства оборони України.
Зазначена інформація ОСОБА_7 , який перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території рф, 22.10.2023 о 14 год. 14 хв. з використанням облікового запису в Інтернет-месенджері «Telegram» з ідентифікатором НОМЕР_1 , повторно передана у особистому повідомленні ОСОБА_9 в акаунт месенджеру «Telegram» ІНФОРМАЦІЯ_3
Вказана територія в період часу з 21.10.2023 по 11.11.2023 піддавалася ворожим обстрілам.
30.10.2023 о 14 год. 41 хв. ОСОБА_5 передала ОСОБА_7 інформацію про місце розміщення підрозділів ЗСУ, із зазначенням даних на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області. В свою чергу ОСОБА_7 02.11.2023 о 22 год. 16 хв. перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці на території рф, з використанням облікового запису в Інтернет-месенджері «Telegram» з ідентифікатором НОМЕР_1 , передав у особистому повідомленні ОСОБА_9 в акаунт месенджеру «Telegram» ІНФОРМАЦІЯ_3 вказану інформацію, при цьому зазначивши точні координати.
Інформація про розташування ЗСУ та інших військових формувань на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області у період з 01.08.2023 по 03.11.2023 у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_4 або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалася.
ОСОБА_5 завідомо знаючи, що інформація про місця дислокації особового складу та військової техніки підрозділів ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань передається державі, що здійснює збройну агресію проти України та її представникам, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , умисно поширювала інформацію про переміщення, рух та розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, що надало можливість нанесення ударів по вказаним місцям дислокації.
Окрім того, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у спілкуванні із невстановленою особою жіночої статі, 21 вересня 2023 року, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, вела розмови, у яких виправдовувала збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році та глорифікувала осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.
Так, ОСОБА_5 у вказаний спосіб, перебуваючи в зазначеному місці, 21 вересня 2023 року о 11 год. 46 хв. 14 с. виправдовувала збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році та глорифікувала осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України розпочату у 2014 році. Зокрема, у фрагменті розмови: «…ты скажи вот спасибо, что путин у руля, а не другой, если бы был какой-то другой, п*здец бы был Украине, вот так бы залетели, снесли бы с лица земли и улетели. Это вот скажите спасибо, что вот этот вот человек закона, законник полный, по закону и не хочет бомбить» ОСОБА_5 виправдовує дії росії тим, що «завдяки» керівництву путіна, рф не виявляє стосовно України агресії, натомість припускаючи, що за іншого керівництва «п*здец бы был Украине, вот так бы залетели, снесли бы с лица земли и улетели». Використовуючи складнопідрядні з'ясувальні речення з головною частиною «ты скажи вот спасибо, что», «Это вот скажите спасибо, что», які формально є спонукальними конструкціями (бо містять дієслова наказового способу), а в змістовому плані привертають, активізують увагу співрозмовника, ОСОБА_5 дякує за те, що путін як «человек закона, законник полный» «по закону и не хочет бомбить». Вербалізований вигук «спасибо» як засіб «висловлення вдячності за зроблене добро, виявлену увагу і т. ін.» слугує маркером глорифікації путіна.
У вказаному фрагменті розмови ОСОБА_5 містяться ознаки виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році та глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.
Окрім того, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у спілкуванні із невстановленою особою жіночої статі, 26 вересня 2023 року, діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, вела розмову, у якій повторно виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України.
Так, ОСОБА_5 у вказаний спосіб, перебуваючи в зазначеному місці, 26 вересня 2023 року о 15 год. 55 хв. 00 с., діючи повторно, виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України, мотивуючи це тим, що «Украина же до сих пор находится в ссср. Вот нет уж документов у Украины», «Украина не вышла из состава ссср, поэтому у неё нету и границ». ОСОБА_5 заперечує факт існування України як незалежної держави, пояснюючи це відсутністю документів та офіційно підтверджених кордонів: «Я вообще сейчас не понимаю, а чего вот путин не поднимает эти документы, что нету Украины, нету республики Украины. Она в составе была ссср. Вот её нет, почему они не поднимают сейчас эти документы и бумаги, что Украина не вышла из состава ссср, потому у неё нету и границ».
У вказаному фрагменті розмови ОСОБА_5 містяться ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Відповідно до висновку спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.11.2023, громадянка України ОСОБА_5 під час розмов, які зафіксовані в протоколі від 06.11.2023 № 30/3726 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, здійснила висловлювання, які містять ознаки виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України та глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.
В період часу із 06 год. 38 хв. по 09 год. 23 хв. 08.11.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук. В ході якого, серед іншого, виявлено належний останній мобільний телефон «Samsung», під час огляду якого зафіксовано придбаний електронний квиток № НОМЕР_2 за маршрутом: автовокзал Ізмаїл (відправка о 08 год. 20 хв. 09.11.2023) - автовокзал ОСОБА_11 (прибуття о 13 год. 30 хв. 09.11.2023) на ім'я ОСОБА_12 . Разом з цим, виявлено квиток №Н15N4Y за маршрутом: ОСОБА_13 (Кишинів) відправка 01:30 10.11.2023) - Domodedovo Airport (москва) прибуття 12:55 10.11.2023, на ім'я ОСОБА_14 , що свідчить про намір ОСОБА_5 виїхати за кордон.
О 11 год. 23 хв. 08.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
О 11 год. 39 хв. 08.11.2023 ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, оскільки виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
09.11.2023 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси стосовно підозрюваної ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 06.01.2024 включно.
25.12.2023 постановою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023250000000307 продовжено до 3-х місяців, тобто до 08.02.2024.
27.12.2023 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси, підозрюваній ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2024 включно.
30.01.2024 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023250000000307 продовжено до 6-ти місяців, тобто до 08.05.2024.
01.02.2024 ухвалою слідчого судді Соснівського районного м. Черкаси, підозрюваній ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31.03.2024 включно.
21.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
Винуватість підозрюваної ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, підтверджується доказами, зібраними у ході досудового слідства, а саме: протоколами від 06.11.2023 №№ 30/3726, 30/3725, 30/3727 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_5 ; протоколом від 06.11.2023 № 30/3728 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій щодо ОСОБА_7 ; висновком спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.11.2023; протоколом проведення обшуку від 08.11.2023; листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.10.2023 № 5204/4; листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 06.11.2023 № 5449/нт; показаннями свідка ОСОБА_15 від 08.11.2023.
Завершити досудове розслідування в установлений строк не виявляється за можливе, оскільки на сьогоднішній день у кримінальному провадженні: не проведено судову експертизу відеозвукозапису; не завершено розсекречення матеріалів, що до організації проведення НС(Р)Д; не виконано вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України.
Окрім цього також необхідно провести ряд інших процесуальних дій, спрямованих на закінчення досудового розслідування.
Інформація, яку буде отримано в результаті проведення перелічених слідчих (розшукових) та процесуальних дій надасть можливість органу досудового розслідування встановити обставини, які мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Результати вище перелічених слідчих та процесуальних дій можуть бути використані в ході судового розгляду як докази та документи, необхідні для повного і всебічного встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення буде посилатись на зібрані докази і документи для аргументації підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Обставинами, що перешкоджали здійснити зазначені процесуальні дії раніше є: введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 строком на 30 діб та продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, воєнний стан; значна віддаленість місцезнаходження осіб, які можуть бути допитані як свідки; перебування ОСОБА_7 у невстановленому місці на території рф; вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України будуть виконані після всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення, а також, отримання доказів, достатніх для складення обвинувального акту.
Підставою для продовження строку тримання особи під вартою є наявність ризиків, що підозрювана ОСОБА_5 , знаходячись на волі: буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); може вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зазначені ризики продовжують існувати, оскільки: знаходячись на волі, підозрювана зможе відновити сім-карту із використанням якої здійснювала протиправну діяльність, знищити дані, які доказують її вину у скоєнні інкримінованого злочину або продовжувати передавати відомості щодо переміщення чи дислокації ЗСУ ОСОБА_7 для подальшої передачі представникам т.зв. «днр», а також продовжувати здійснювати висловлювання із ознаками злочину, передбаченого ст. 436-2 КК України; орган досудового розслідування володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів; ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання строком від 8 до 12 років позбавлення волі; на сьогоднішній день в Україні діє введений указом Президента України воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих їй злочинів набуває особливо небезпечного характеру, при продовженні даної протиправної діяльності, це безпосередньо загрожуватиме життю та здоров'ю військовослужбовців, а також цілям бойових завдань; підозрювана має проросійські настрої, що зафіксовано у протоколах проведення НСРД; задокументовано, що підозрювана мала намір здійснити виїзд за кордон до м. москва рф до свого сина ОСОБА_7 (через Республіку Молдову), що є підставою вважати про можливість втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та можливість продовжити вчиняти злочини; підозрювана здійснювала висловлювання із ознаками ст. 436-2 КК України попри те, що в Україні з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України діє воєнний стан та оголошено про загальну мобілізацію, а обов'язком громадян України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65 Конституції України).
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти переліченим ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід.
Беручи до уваги викладене, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній ОСОБА_5 , з метою запобігання підозрюваній спробі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, або вчинити інше кримінальне правопорушення просить продовжити строк тримання під вартою без можливості внесення застави.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 та підозрювана в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувал за необгрунтованістю підозри, наявності ризиків, затягуванні слідства.
Захисник підозрюваної ОСОБА_16 подав до суду письмові пояснення щодо поданого клопотання та просив у продовженні строку тримання під вартою підозрюваної відмовити, оскільки слідчим необґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, відсутні докази існування ризиків на які посилається слідчий. Слідство затягує проведення досудового розслідування, що вбачається з затягуванням проведення судової експертизи відеозапису, здійснення розсекречення матеріалів проведення негласних слідчих дій на які вже посилався слідчий при продовженні строку досудового розслідування. За останній місяць слідчі не вчинило жодної слідчої дії, що вказує на затягуванні розслідування.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
09.11.2023 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси стосовно підозрюваної ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 06.01.2024 включно.
25.12.2023 постановою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023250000000307 продовжено до 3-х місяців, тобто до 08.02.2024.
27.12.2023 ухвалою слідчого судді Соснівського районного м. Черкаси, підозрюваній ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2024 включно.
30.01.2024 ухвалою слідчого судді Соснівського районного м. Черкаси, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023250000000307 продовжено до 6-ти місяців, тобто до 08.05.2024.
01 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного м. Черкасипродовжено строк тримання під вартою підозрюваної у кримінальному провадженні № 22023250000000307 від 18.08.2023, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строком на 60 діб, тобто до 31 березня 2024 року включно з утриманням в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без можливості внесення застави.
21 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри.
Оцінивши додані до клопотання докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується у наданих стороною обвинуваченя: протоколі від 06.11.2023 № 30/3726 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій відносно ОСОБА_5 ; протоколі від 06.11.2023 № 30/3725 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій відносно ОСОБА_5 ; протоколі від 06.11.2023 № 30/3727 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій відносно ОСОБА_5 ; протоколі від 06.11.2023 № 30/3728 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій відносно ОСОБА_7 ; висновку спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.11.2023; протоколі проведення обшуку від 08.11.2023; листі від ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.10.2023; листі від ІНФОРМАЦІЯ_6 №5449/нт від 06.11.2023; протоколі допиті свідка ОСОБА_15 від 08.11.2023.
Обсяг наданих слідчим матеріалів відповідає вказаному стандарту доведення обґрунтованості підозри.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, вчинення нових кримінальних правопорушень.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваної винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні у воєнний час особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст.114-3 КК України проти основ національної безпеки України, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а також вчиненні крмінальних правопорушень, передбачених ст.436-2 КК України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників), в тому числі вчинених з ознакою повторності, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та знаходячись на волі, підозрювана зможе відновити сім-карту із використанням якої здійснювала протиправну діяльність, знищити дані, які доказують її вину у скоєнні інкримінованого злочину або продовжувати передавати відомості щодо переміщення чи дислокації ЗСУ ОСОБА_7 для подальшої передачі представникам т.зв. «днр», а також продовжувати здійснювати висловлювання із ознаками злочину.
Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для продовження підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ступінь суспільної небезпечності, яку несуть в собі протиправні діяння проти національної безпеки та України та проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку, вчинені в період воєнного стану, враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваної, син якої ОСОБА_7 проживає в м.москва рф, куди підозрювана може виїхати з метою уникнення від кримінальної відповідальності, крім того підозрювана придбала квитки до м.москва рф, що може мати ознаки ухилення від слідства та суду, тому слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Визначаючи, що вказаний вид запобіжного заходу буде виправданим на даному етапі розслідування заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, суд враховує, що дії та поведінка підозрюваної, як вони зазначені у повідомленні про підозру, в контексті обставин життєдіяльності підозрюваного в умовах запровадження в державі воєнного стану свідчить про недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останньої.
Таким чином, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК, особу підозрюваної ОСОБА_5 слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній до 08 травня 2024 року включно з утриманням в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без можливості внесення застави .
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 309, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки с. Приморське, Кілійського району Одеської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України до 08.05.2024 без можливості внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваній, її захиснику та прокурору, а також направити для відома та виконання керівнику установи, в якій утримується підозрювана.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Дата проголошення повного тексту ухвали 26 березня 2024 року