Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/556/24
Провадження № 2/711/673/24
25 березня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Мелещенкової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справуза позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів,-
22.01.2024 міський голова ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Черкаси безпідставно утримані кошти у розмірі 12 454,62 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлових приміщень розміщених в будинку побуту «Славутич» за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,6156 га, кадастровий номер: 7110136400:02:031:0012, власником якої є Черкаська міська рада. З моменту набуття права власності на нерухоме майно відповідачка не оформила правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою під вказаним нерухомим майном відповідно до її частки у праві власності. Листом від 12.07.2023 відповідачка повідомлялася про необхідність оформлення користування вищевказаною земельною ділянкою, однак, станом на дату подачі позову вищевказаний лист залишений без будь-якого реагування, договір оренди землі не укладено та кошти за здійснення фактичного користування до міського бюджету не сплачено. Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 16.02.2023 № НВ-7100140962023 земельна ділянка площею 0,6156 га, кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 зареєстрована 18.04.2007 з цільовим призначенням: 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування. Загальна площа всіх приміщень в будинку побуту «Славутич» становить 10 480,7 кв.м. Згідно розрахунку частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 для відповідачки, частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідачки становить: 45,0 кв.м. Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2018 та від 24.12.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 11 542 007,52 грн., при цьому розмір НГО 1 кв.м. становить 1 874,92 грн., а розмір НТО відповідно до площі для нарахування плати (45 кв.м.) становить 84 371,40 грн. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 12 696 195,96 грн., при цьому розмір НГО 1 кв.м. становить 2 062,41 грн., а розмір НГО відповідно до площі для нарахування плати (45 кв.м.) становить 92 808,45 грн. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 14 601 231,72 грн., при цьому розмір НГО 1 кв.м. становить 2 371,87 грн., а розмір НГО відповідно до площі для нарахування плати (45 кв.м.) становить 106 734,15 грн. Рішеннями Черкаської міської ради № 2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.13 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки. За час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, а саме за період з 23.05.2019 по 15.12.2023, загальний розмір заборгованості відповідачки становить 12 454,62 гри. За таких обставин, у зв'язку з фактичним користуванням відповідачкою земельною ділянкою та ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м. Черкас через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідачки безпідставно утримувані грошові кошти за таке фактичне користування земельною ділянкою.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2024 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачці встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача за довіреністю Слинько М.Г. не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, з якій підтримав позовні вимоги та просив проводити розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотань про відкладення або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на судовий захист закріплено у статті 4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору міни від 02.08.2007 є власником 73/10000 частки нежитлового приміщення, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,6156 га, кадастровий номер: 7110136400:02:031:0012, яка перебуває у комунальній власності та відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - 03.13 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7100140962023 від 16.02.2023.
Рішенням Черкаської міської ради № 2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким згідно з КВЦПЗ присвоєно 03.13 відносяться до інших земель та ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2018 та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.12.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012 площею 6 156,0 кв.м. становить 11 542 007,52 грн.
Також, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 12 696 195,96 грн.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 14 601 231,72 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на нерухоме майно фактично користувалася земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснювала оплату за таке фактичне користування.
Таким чином, предметом позову в даній справі є стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено статтею 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 ПК України визначеного, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п. 288.4, п. 288.5).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Оскільки відповідачка з моменту набуття права власності на нерухоме майно не зверталася за оформленням права оренди на земельну ділянку, речові права відповідачки на земельну ділянку не реєструвались, остання не набула належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовувала земельну ділянку без достатніх правових підстав.
Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Для кондиційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України .
Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, провадження №14-77цс18 та постанові Верховного суду від 20.1.2018 у справі № 922/3412/17.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 використовувала земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без достатніх правових підстав, в період з 23.05.2019 по 15.12.2023 не сплачувала за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, у результаті чого безоплатно користувалася цією земельною ділянкою, тобто безпідставно набула дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, у Черкаської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 для ОСОБА_1 , який зроблений на підставі довідки КП «ЧООБТІ» від 10.12.2020 № 16122 о та інформації з ДРРП від 15.12.2023 № 358530858, площа земельної ділянки - 6156 кв.м., загальна площа приміщень - 10 480,7 кв.м., площа приміщень, які знаходяться у власності - 76,5 кв.м., частка власності власника нежитлових приміщень в спільній частковій власності - 0,00729913; частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) складає: 45,0 кв.м. (00,00729913*6156).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 23.05.2019 по 15.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою становить 12 454,62 грн.
Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі норм діючого законодавства та рішення Черкаської міської ради 27.06.2019 № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі3 028,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодування за рахунок відповідачки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 120, 123, 124 ЗК України, ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь місцевого бюджету м. Черкаси (рахунок № UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл/тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) безпідставно утримувані кошти у розмірі 12 454,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770, місцезнаходження: вул. Байди Вишневецького буд. 36, м. Черкаси) сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Г. В. Булгакова