Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/185/24
провадження № 1-кп/624/49/24
Іменем України
смт. Кегичівка 25 березня 2024 року
Кегичівський районний суд Харківської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду смт Кегичівка, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024221090000122 відповідно до якого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, українець, громадянин України, освіта неповна - середня, не одружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні має одну неповнолітню дитину, інвалідності не має, військовослужбовець військової служби за мобілізацією на посаді водія-хіміка відділення радіаційної хімічної, біологічної розвідки взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, у військовому званні «солдат», зареєстрований та проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
У провадженні Кегичівського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування зазначив що ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду від 02 лютого 2024 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави строком до 30 березня 2024 року.
Наразі ризики, заявлені при обранні запобіжного заходу, не зникли і продовжують існувати.
Так, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, та за вчинення якого йому загрожує максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому він, перебуваючи на волі може: - переховуватися від суду; - незаконно впливати на учасників кримінального провадження, так як судовий розгляд не розпочато, свідки судом не допитані, а свідки є всі військовослужбовцями та проходять разом військову службу в одному підрозділі із обвинуваченим та потерпілим, тому існують ризики неправомірного впливу на них з метою зміни показань, або ж впливу на потерпілого. Докази судом не досліджені, а також, є ризики продовжити вчиняти нові злочини.
Обвинувачений та його захисник, щодо клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
Потерпілий не заперечував проти клопотання прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішуванні питання про обрання запобіжного заходу суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи; репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає обґрунтованим посилання сторони обвинувачення, що підозрюваний може:
- переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що обвинувачений розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце своєї служби, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховуватись від суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню. Вказаний ризик ґрунтується на тому, що потерпілий та свідки є військовослужбавцями однієї військової частини (одного підрозділу) і останній може незаконно на них впливати з метою викривлення їх свідчень під час допиту свідків в суді на його користь.
Також суд при обранні запобіжного заходу враховує, що у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, він офіційно не одружений, сім'ї не має, є військовослужбовцем військової частини. За станом здоров'я може перебувати у місцях попереднього ув'язнення.
Відтак, суд приходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим ризикам на які послався прокурор у своєму клопотанні.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання суд керується рішеннями ЕСПЛ.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням фактичних обставин провадження, а саме того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження і вчинив злочин в період воєнного стану будучи військовослужбовцем, в цьому провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства, враховуючи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд приходить до висновку не визначати розмір застави.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб - до 23 травня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Копію даної ухвали надати учасникам провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1