Справа № 639/1668/24
Провадження № 1-кс/639/446/24
26 березня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024221210000289 від 19.03.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024221210000289 від 19.03.2024.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 18.03.2024 о 21.00 гр. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , намагався вчинити самогубство шляхом нанесення собі тілесних ушкодженнь ножем.
За даним фактом 19.03.2024 було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, відомості внесені до ЄРДР за №12024221210000289 від 19.03.2024.
18 березня 2024 року було проведено огляд місця події, а саме квартири АДРЕСА_2 , в ході якого у присутності двох понятих, було виявлено та вилучено :
- предмет зовні схожий на ніж жовто-сірого кольору , розміром 19,5 см з РБК
- предмет зовні схожий на ніж біло-рожевого кольору, загальною довжиною 25 см.
У зв'язку з вищевикладеним, вилучені: предмет зовні схожий на ніж жовто-сірого кольору , розміром 19,5 см з РБК, предмет зовні схожий на ніж біло-рожевого кольору, загальною довжиною 25 см мають істотне значення для досудового розслідування даного кримінального провадження, тому 19.03.2024 слідчим СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , винесено постанову про визнання їх речовими доказами.
Власником вище вказаних предметів є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час перебуває в Міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова.
Повернення вилучених речей може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених речей може бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.
Метою накладення арешту є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 3 ст. 167 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.
Відповідно до ст.ст. 168 ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватись також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч. 1 ст. 167 КПК України), а й іншим особам.
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Тому, звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що йдеться в ч. 2 ст. 170 КПК України.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, звернувся із заявою, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судовим розглядом встановлено наступне.
Наразі триває досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесено в ЄРДР за №12024221210000289 від 19.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яким встановлено, що 18.03.2024 о 21.00 гр. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , намагався вчинити самогубство шляхом нанесення собі тілесних ушкодженнь ножем.
18 березня 2024 року було проведено огляд місця події, а саме квартири АДРЕСА_2 , в ході якого у присутності двох понятих, було виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на ніж жовто-сірого кольору , розміром 19,5 см з РБК; предмет зовні схожий на ніж біло-рожевого кольору, загальною довжиною 25 см.
У зв'язку з вищевикладеним, вилучені: предмет зовні схожий на ніж жовто-сірого кольору, розміром 19,5 см з РБК, предмет зовні схожий на ніж біло-рожевого кольору, загальною довжиною 25 см, мають істотне значення для досудового розслідування даного кримінального провадження, тому 19.03.2024 слідчим СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , винесено постанову про визнання їх речовими доказами.
Власником вище вказаних предметів є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стороною обвинувачення доведено, що вилучені речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, без накладання арешту на вищевказане майно в подальшому воно може бути приховане, знищене або передано третім особам. Накладення арешту на вилучене майно необхідно з метою забезпечення збереження речового доказу, у зв'язку з чим клопотання прокурора про арешт майна є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024221210000289 від 19.03.2024- задовольнити.
Накласти арешт на вилучені під час проведення 19.03.2024 огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: предмет зовні схожий на ніж жовто-сірого кольору , розміром 19,5 см з РБК; предмет зовні схожий на ніж біло-рожевого кольору, загальною довжиною 25 см.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1