Справа №442/679/24
Провадження №2-а/442/13/2024
19 березня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Томан Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу № 442/679/24 за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції Чепіля Мар'яна Романовича Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову ГБВ № 266262 по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову позивач покликається на те, що підставою для виклику працівників поліції по АДРЕСА_1 стало те, що його дружина систематично влаштовує конфлікти, ображає його та дітей, погрожує фізичною розправою, веде аморальний спосіб життя.
Так, 15.01.2024 він прийшов додому, де близько 18.00 год. жінка знову чинила конфлікт, почала виганяти його з хати, а коли діти почали його захищати, то вигнала і їх. Ідучи з дітьми на квартиру АДРЕСА_2 подзвонив в поліцію та повідомив, що жінка вчиняє насильство в сім'ї, а він з дітьми іде на іншу квартиру. Також просив зареєструвати повідомлення і на ОСОБА_2 , бо так просили діти. Поліція повідомила, що треба дзвонити ще раз. Пізніше він зателефонував до свого дільничного інспектора, запитуючи чи може він ще десь повідомити про насильство в сім'ї, оскільки попередньо вже була написана заява в поліцію та у службу захисту дітей. На що дільничний відповів, щоб він ще раз дзвони в поліцію на службу „Поліна”, що займається захистом дітей. Він так і зробив. Через деякий час приїхали працівники поліції, зокрема ОСОБА_3 , який при вході накричав на нього та дітей, не вислухавши їх склав оскаржувану постанову. Сказав дітям, що дітей можна бити і ображати, на що діти почали робити поліцейському зауваження повідомивши що батько не вчиняв нічого поганого, мати їх ображала, надати адвоката відмовився, дітей зачинив в іншій кімнаті.
Вважає, що ОСОБА_3 незаконно склав протокол, оскільки він не вбачає в своїх діях нічого протиправного, а навпаки бажання допомогти. Разом з тим, вказує, що по протоколу неможливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Ухвалою від 25.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.
На виконання вказаної ухвали 01.02.2024 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 05.02.2024 зазначену справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи на 20.02.2024. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.
20.02.2024 розгляд справи відкладено на 13.03.2024.
11.03.2024 від відповідача надійшла заява про доручення до матеріалів справи копії матеріалів ЄО №531 від 15.01.2024.
13.03.2024 розгляд справи не проводився, у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду. Розгляд справи призначено на 19.03.2024.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив такий задоволити з підстав викладених у ньому. Пояснив, що його дії були вчинені з метою захисту дітей від насильства їх матері. На телефонний дзвінок поліції він не відповідав, оскільки дуже був схвильований, а викликав поліцію на ОСОБА_4 , бо так попросили діти.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що 15.01.2024 ним спільно з поліцейським ОСОБА_5 було здійснено виїзд на виклик за адресою: АДРЕСА_1 за зверненням ОСОБА_1 , який повідомив, що його дружина ОСОБА_6 . агресивна, вигнала його з дітьми. Прибувши на місце події було опитано дружину, яка повідомила, що ніяких конфліктів у неї з чоловіком не було, він забрав дітей та пішов з ними за місцем його проживання. Також було опитано сусідку, яка повідомила, що ніяких сварок між сусідкою ОСОБА_6 та її чоловіком вона не чула. ОСОБА_7 у вказаній кварирі не було. У телефонному режимі, зв'язуючись із заявником ОСОБА_1 , останній на телефонні дзвінки не відповідав, та незважаючи на те, що поліцейські були по АДРЕСА_1 продовжував робити виклики про те, що працівників поліції нема за вказаною адресою. Внаслідок чого на ОСОБА_1 було складено постанову за ст. 183 КУпАП.
Свідок сержант поліції ОСОБА_8 надав пояснення аналогічні поясненням відповідача.
Суд, вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 289 КАСУ, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним.
Із змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що оскаржувана постанова серії ГБВ № 266262 винесена 15.01.2024.
Із позовною заявою про оскарження постанови серії ГБВ № 266262 позивач звернувся до суду 24.01.2024, а тому суд вважає, що позивач звернувся до суду із даним позовом у строк визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 15.01.2024 поліцейським ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Чепілем Мар'яном Романовичем відносно ОСОБА_1 була винесена постанова серія ГБВ № 266262 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Скоєння адміністративного правопорушення полягає в тому, що 15.01.2024 близько 18.23 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спец служби на лінію 102, повідомивши про домашнє насильство, якого не було, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 183 КУпАП.
З рапорта поліцейського ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 вбачається, що 15.01.2024 ним спільно з поліцейським ОСОБА_5 в складі МГР Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області „Протидія домашньому насильству” було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 за зверненням ОСОБА_1 , який повідомив, що його дружина ОСОБА_6 . агресивна, вигнала його з дітьми. Прибувши на місце події було опитано дружину, яка у письмовому поясненні повідомила, що ніяких конфліктів у неї з чоловіком не було, він забрав дітей та пішов з ними за місцем його проживання - АДРЕСА_3 . Також було опитано сусідку, яка повідомила, що ніяких сварок між сусідкою ОСОБА_6 та її чоловіком вона не чула. У телефонному режимі, зв'язуючись із заявником ОСОБА_1 , останній на телефонні дзвінки не відповідав, та незважаючи на те, що поліцейські були по АДРЕСА_1 продовжував робити виклики про те, що працівників поліції нема за вказаною адресою. Внаслідок чого на ОСОБА_1 було складено постанову за ст. 183 КУпАП.
З Рапорта помічника чергового Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Бочкова А.В. від 15.01.2024 вбачається, що 15.01.2024 о 18.23 год. на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те що 15.01.2024 о 18.23 год. АДРЕСА_1 дружина заявника вигнала його з дітьми 6 та 12 років, агресивна, тагала доньку за волосся, постійно б'є дітей. Дане повідомлення 15.01.2024 о 18.28 год. було передано Чепілю. З 18.35 год. по 20.43 год. поліцейський перебував на місці події. В результаті відпрацювання факту домашнього насильства встановлено не було.
Крім того з вказаного рапорту вбачається, що незважаючи на те, що з 18.35 год. 15.01.2024 працівники поліції перебували по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було повторно о 18.38 год, 18.49 год здійснено виклик на службу 102.
В судовому засіданні позивач підтвердив факт, що вказані виклики відбулися, однак останнім не надано суду доказів домашнього насильства відносно нього та дітей, та що вони потребували захисту.
Відповідно до ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Предметом оскарження в даній справі є постанова про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 183 КУпАП, а саме - завідомо неправдивий виклик поліції. Перевіряючи обґрунтованість посилання відповідача на встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, слід зазначити, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ознака винності діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП. В адміністративному позові та у судовому засіданні позивач категорично заперечила проти вчинення нею адміністративного правопорушення, свою вину заперечувала і при винесенні відносно неї оскарженої постанови.
Тобто, необхідними елементами адміністративного правопорушення є доведення факту протиправності дій особи та її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як зазначено у ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює, серед іншого, обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
З встановлених обставин справи, поліцейським ОСОБА_3 було встановлено, що повідомлена ОСОБА_1 інформація є неправдивою, ані він, ані діти захисту не потребували.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення, при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення поліцейським ОСОБА_3 було здійснено виїзд на місце події, було з'ясовано наявності умислу позивача на повідомлення поліції неправдивих відомостей, тобто було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, була проведена належна оцінка наявних доказів та повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Позивачем не надані дані, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших непередбачених законом дій, які б порушували його та дітей права, інтереси або створювали загрозу їх здоров'ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.
Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції безпідставно, оскільки не потребував захисту своїх прав або членів своєї родини.
Враховуючи те, що під час судового розгляду було доведено наявність умислу в діяннях позивача, як обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд вважає доведеною вину позивача у вчиненні правопорушення і, як наслідок, відсутність підстав для скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.03.2024.
Суддя Нагірна О.Б.