Справа № 461/2414/24
Провадження № 1-в/461/56/24
21.03.2024 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
лікаря Львівської багатопрофільної лікарні (№19) філії Державної установи «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву засудженої:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Припутні Ічнянського району Чернігівської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, вдови, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20.07.2021 за ч.1 ст.115 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі,
про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою, на підставі ст.84 Кримінального кодексу України, -
19.03.2024 засуджена ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про звільнення її від подальшого відбування покарання у зв'язку з захворюванням на тяжку хворобу. Вказана заява мотивована тим, що у неї важке захворювання. На даний момент перебуває на лікуванні у терапевтичному відділенні Львівської багатопрофільної лікарні (№19).
Засуджена ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи без її участі, без участі захисника, та без проведення судового засідання в режимі відеоконференції через важкий стан.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти звільнення ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою не заперечив.
Представник Львівської установи виконання покарань №19 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак його неявка згідно положень ч.5 ст.539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Лікар хірург-онколог Львівської багатопрофільної лікарні (№19) філії Державної установи «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області ОСОБА_4 в судовому засіданні висновок лікарської комісії про медичний огляд засудженої щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підтримав. Зазначив, що ОСОБА_5 перебуває в тяжкому стані, внаслідок прогресування хвороби, подальше лікування засудженої ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі жодних результатів не дасть, хвороба загрожує її життю. Адміністрація Львівської багатопрофільної лікарні № 19 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області не може забезпечити лікування засудженої.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши заяву засудженої та долучені до неї документи, матеріали особової справи на засуджену, суд приходить до висновку, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 6 ч.1 ст.537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст.539 КПК України, має право вирішувати, зокрема, питання про звільнення від покарання за хворобою.
Стаття 152 КВК України визначає, що підставами звільнення від відбування покарання є хвороба засудженого.
Згідно ст.84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28.09.1973 №8, факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджена вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20.07.2021, який набрав законної сили 01.11.2021, за ч.1 ст.115 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання 18.04.2021. Кінець строку відбування покарання 18.04.2029.
Станом на день розгляду заяви, засуджена відбула меншу частину строку призначеного їй покарання - 2 роки 11 місяців 3 дні, невідбута частина складає - 5 років 27 днів.
Згідно представленого висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого від 18.03.2024, ОСОБА_5 має тяжке захворювання, а саме: рак шийки матки T4NxMo з поширенням пухлини у вагіну, на параметрії до стінок тазу та сечового міхура, IV cтадія, IV клінічна АДРЕСА_2 .
Згідно Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, зазначених в Додатку 13 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 №1348/5/572, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767, наявне у засудженої ОСОБА_5 захворювання є підставою для представлення засудженої до звільнення від подальшого відбування покарання.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів особової справи засудженої ОСОБА_5 за №1-Ж-22 вбачається, що за час відбуття покарання вона характеризується посередньо, за весь час відбування покарання жодного стягнення та заохочення не має.
Відповідно до ст.ст.7, 8 КВК України, держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Засуджений має право на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, за винятком обмежень, передбачених законом.
Норми частини 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладають на державу зобов'язання охороняти право кожної людини на життя. Обов'язками держави з реалізації права на життя, яке є найбільшим і найважливішим із соціальних та правових благ особистості, є створення належних умов для реалізації цього права.
Так, в рішення ЄСПЛ у справі «Коновальчук проти України» від 13.10.2016, ЄСПЛ підтвердив системні порушення права засуджених осіб на медичну допомогу, відсутність адекватного лікування, так і про неналежні умови перевезення, що в подальшому було визнано судом порушенням з боку держави Україна.
Таким чином, судом встановлено, що засуджена ОСОБА_5 захворіла на тяжку хворобу і ця хвороба перешкоджає їй відбувати покарання, подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує її життю, унеможливлює отримання нею належного лікування та догляду. Засуджена за час відбування покарання характеризується посередньо. З огляду на стан здоров'я засуджена втратила суспільну небезпечність. А відтак, суд приходить до висновку про доцільність задоволення заяви засудженої.
Керуючись ст. 84 КК України, ст.152 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
заяву засудженої ОСОБА_5 про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою, на підставі ст.84 Кримінального кодексу України - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджену вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20.07.2021, звільнити від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою, що перешкоджає відбуванню покарання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні під час оголошення рішення в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 25.03.2024.
Суддя ОСОБА_1