Справа № 523/143/22
Провадження №2/523/1925/24
"19" березня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Аліної С.С.
за участю секретаря судового засідання - Магденко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Промінь-1», за участю третьої особи - Одеської міської ради про виділ в натурі частки у спільному майні, про припинення права спільної часткової власності,-
До Суворовського районного суду м.Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Промінь-1», за участю третьої особи - Одеської міської ради про виділ в натурі частки у спільному майні, про припинення права спільної часткової власності.
Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що позивач є власником 89/200 частин нежитлових будівель, 1 - склад; 2,3 - кабінети; 4 - коридор; 5 - столова; 6-битова, 7,8 - цех загальною площею, 990, 1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16 січня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Гашовою В. B..
89/200 частин вищевказаних нежитлових приміщень належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 січня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Гашовою B.B..
11/100 (22/200) частин вищевказаних нежитлових приміщень належить ПрАТ «Промінь-1» на підставі свідоцтва про право власності САА 433979 від 15.11.2006.
Наразі, ОСОБА_1 вирішив здійснити виділ в натурі належної йому частки (89/200) із майна, що є у спільній частковій власності, що передбачено ст. 364 ЦК України, однак досягти домовленості з іншими співвласниками йому не вдалось, тому він звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити з наведених у позовній заяві правових підстав.
Представником відповідача ПрАТ «Промінь-1» надано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову з підстав невиконання позивачем ОСОБА_1 обов'язків щодо утримання майна, що є спільній частковій власності з моменту його придбання та по теперішній час, а також у зв'язку із невиконанням взятих на себе зобов'язань з ремонту 89/100 частин нежитлових будівель та облаштування прилеглої території та відновлення системи централізованої каналізації.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 червня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники - адвокат Кудрявцев І.А., адвокат Ілянда О.І., адвокат Шадманов К.Ш. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання представник відповідача ПрАТ «Промінь-1» - Максименко Н.Р. не з'явилася про час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином, про причини не явки суд не повідомила.
В судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сікорський О.М. заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у позові.
В судове засідання не з'явився представник третьої особи Одеської міської ради про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини не явки суд не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони по справі вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Промінь-1», за участю третьої особи - Одеської міської ради про виділ в натурі частки у спільному майні, про припинення права спільної часткової власності є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_1 є власником 89/200 частин нежитлових будівель, 1 - склад; 2,3 - кабінети; 4 - коридор; 5 - столова; 6-битова, 7,8 - цех загальною площею, 990, 1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16 січня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Гашовою В. B..
Відповідач ОСОБА_2 є власником 89/200 частин вищевказаних нежитлових приміщень на підставі договору купівлі-продажу від 16 січня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Гашовою B.B..
11/100 (22/200) частин вищевказаних нежитлових приміщень належить ПрАТ «Промінь-1» на підставі свідоцтва про право власності САА 433979 від 15.11.2006.
Добровільно між ОСОБА_1 та відповідачами не досягнуто згоди щодо виділу 89/200 частин нежитлових будівель та спору, а тому досягти згоди в добровільному порядку про виділення належних їм часток майна, не мають можливості.
Виділ в натурі належної позивачу ОСОБА_1 частки (89/200) із майна що є у спільній частковій власності є технічно можливим, при проведенні ремонтно-будівельних робіт по переплануванню приміщень, які не потребують узгодження згідно чинного законодавства, що підтверджується Експертним висновком №18/12 судової будівельно-технічної експертизи виділу 89/200 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 14 грудня 2021 року судовим експертом ОСОБА_3 .
Крім того висновком вищевказаної експертизи запропонований єдиний варіант виділу в натурі належних позивачу 89/200 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується додатком №14 вказаного висновку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на проведення ремонтно-будівельних робіт по переплануванню приміщень вказаних у запропонованому варіанті виділу в натурі належної йому частки провести за власні кошти.
Отже, виділ частки позивача в натурі є технічно можливим.
Відповідно до письмового висновку судового експерта ОСОБА_3 №18/12 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи виділу 89/200 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 14 грудня 2021 року, існує технічна можливість виділу в натурі 89/200 часток нежитлових будівель, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу - ОСОБА_1 , відповідно до його ідеальної частки при проведенні ремонтно-будівельних робіт по переплануванню приміщень, які не потребують узгоджень згідно чинного законодавства.
Судовим експертом ОСОБА_3 у вищевказаному висновку експерта №18/12 пропонується єдиний найбільш доцільний варіант виділу 89/200 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальної частки, а саме пропонується виділити ОСОБА_1 (89/200 частки) літ. «А» нежитлові будівлі в складі приміщень: 1 - склад площею 78, 8 м. кв.; 2 - кабінет площею 5, 7 кв. м.; частина цеху 7 площею 168, 6 м. кв. (шириною 7, 53 м, довжиною 22, 40 м); 1/2 частина цеху 8 площею 152, 45 м. кв. (шириною 7, 95 м); 8а цех площею 35,1 м. кв..
Згідно поданого представником відповідачки - ОСОБА_2 висновку судового експерта ОСОБА_4 № 2-1157.23 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 523/143/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , складеного 27.10.2023 року, розділити 89/100 частин порівну між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нежитлових будівель, за адресою: АДРЕСА_1 з частками по 89/200 (по 1/2 від 89/100) технічно можливо.
Судовим експертом у вищевказаному висновку експерта № 2-1157.23 пропонується три варіанту розподілу 89/100 частин нежитлових будівель, до складу яких входять приміщення будівлі літ. «А»: 1 - склад; 2, 3 - кабінети; 4 - коридор, 5 - столова, 6 - битова; 7, 8, 8а - цех розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 89/200.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Судом встановлено, що предметом позову по справі є виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності, проте згідно поданого представником відповідачки - ОСОБА_2 висновку судового експерта ОСОБА_4 № 2-1157.23 на вирішення судової будівельно-технічної експертизи виносилися питання технічної можливості розділу частин.
Отже, висновок судового експерта ОСОБА_4 № 2-1157.23 не спростовує технічної можливості виділу позивачу в натурі 89/200 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до його ідеальної частки, згідно запропонованого варіанту виділу висновком судового експерта ОСОБА_3 №18/12.
Суд вважає, що запропонований висновком судового експерта ОСОБА_3 № 18/12 варіант виділу в натурі 89/200 часток нежитлових будівель, за адресою: АДРЕСА_1 , що належать позивачу, відповідно до його ідеальної частки, є єдиним найбільш доцільним варіантом виділу частки позивача, так як при розгляді варіанту виділу експерт виходив з умови використання об'єкту по його прямому функціональному призначенню та виділу, в результаті якого кожному співвласнику залишається фасадна частина будівлі та самостійні під'їзди до кожній частині будівлі. Також при розробці варіанту виділу експертом враховувалось, що приміщення цеху № 8 площею 304,9 кв. м. має зруйновані перекриття та підлогу та частково зруйновані зовнішні несучі стіни, тому виділ цього приміщення з врахуванням поділу по 1/2 частки. Отже, експертом запропоновано варіант виділу з ідентичними частинами будівлі по її конструктивним елементам і технічному стану.
Нормами чинного законодавства України визначено, що правовий режим спільної власності визначається нормами Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною власністю здійснюється за згодою всіх її власників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом (ч. 2 ст. 318 ЦК України).
Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Згідно із ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділу натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Співвласникам, як і кожному окремому власнику речі, належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що належить їм на праві спільної часткової власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох і більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися, розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Відповідно до ст.ст. 358, 364 ЦК України кожен із співвласників спільної власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній власності.
У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Якщо один із співвласників виявив бажання, незалежно від його мотивів, здійснити поділ майна в натурі, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладення договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Як роз'яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян /зі змінами/, у спорах про поділ в натурі учасникам спільної часткової власності, може бути виділено відокремлену частину майна, що є спільною частковою власністю, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Відповідно до п. 6 вищенаведеної постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину.
Визначальним для виділу частки або поділу майна, що є спільною частковою власністю в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування даним майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Враховуючи, що частка позивача складається із конкретних приміщень, які ізольовані від приміщень відповідачів; приміщення відповідачів також відокремлені; з урахуванням наведених норм законодавства, суд вважає, що позов ОСОБА_1 щодо виділу частки із спільної часткової власності підлягає задоволенню.
У зв'язку з виділом частки позивача слід припинити його право у спільній частковій власності на 89/200 частин нежитлових будівель, 1 - склад; 2,3 - кабінети; 4 - коридор; 5 - столова; 6-битова, 7,8 - цех загальною площею, 990, 1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно із ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 6 202,50 грн з кожного.
На підставі викладено, та керуючись ст. ст. 76-81, 89, 95, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 317, 355, 356, 358, 364 ЦК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Промінь-1», за участю третьої особи - Одеської міської ради про виділ в натурі частки у спільному майні, про припинення права спільної часткової власності - задовольнити.
Виділити в натурі майно, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві спільної часткової власності, а саме 89/200 частин нежитлових будівель літ. «А» у складі приміщень: 1 - склад; 2, 3 - кабінети; 4 - коридор; 5 - столова; 6 - битова, 7, 8 - цех; загальною площею, 990,1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за власні кошти здійснити ремонтно-будівельні роботи по переплануванню приміщень, а саме: мурування дверного отвору в стіні між приміщеннями 7 та 8 (при цьому лінія поділу повинна проходити по її середині); розбору закладених дверних та віконних отворів в фасадній частині будівлі в приміщеннях 1, 2, відповідно Експертного висновку №18/12 судової будівельно-технічної експертизи виділу 89/200 часток нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 14 грудня 2021 року.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на 89/200 частин нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Приватного акціонерного товариства «Промінь-1» (код ЄДРПОУ 00291351) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 6 202,50 гривень з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення та підписання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2024 року.
Суддя: Аліна С.С.