Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/17686/23
Провадження №1-кп/523/846/24
25.03.2024 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12023162490001208 від 04 вересня 2023 року із звинувачення
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Березівці, Одеської області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Близько 17 години 50 хвилин 15 серпня 2023 року малолітні ОСОБА_4 , із рідним братом ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кожний, каталися на велосипедах біля буд. АДРЕСА_2 , де побачили раніше незнайомих їм ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які, як здалося братам, шукали на землі закладки. У зв'язку із побаченим ОСОБА_4 пожартував над ОСОБА_12 , що останній сприйняв як особисту образу.
Через декілька хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи біля буд. №5, по пр-ту Добровольського, в м. Одесі , перестрів братів ОСОБА_25, які їхали на велосипедах, та, бажаючи з'ясувати раніше виниклі особисті неприязні стосунки, вибіг назустріч ОСОБА_4 .
Останній, впізнавши у чоловікові, який набігав на нього, особу, над яким він невдовзі жартував, злякався ОСОБА_9 , зупинився, покинув велосипед та перебіг через проїзну частину на безпечну відстань.
У зв'язку із вищезазначеними обставинами обвинувачений, достовірно знаючи про запроваджений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України воєнний стан, дія якого була неодноразово продовжена іншими Указами Президента України, затвердженими відповідними їм Законами України, діючи з корисливих мотивів та з раптово виниклим прямим умислом на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи неминучість та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді майнової шкоди для потерпілого, підібрав належний ОСОБА_4 велосипед марки «Crosser 700», чорно-сірого кольору, рама № НОМЕР_1 , вартістю 10000 грн, з яким залишив місце події, та в подальшому став його зберігати за місцем власного проживання, чим розпорядився цим відкрито викраденим чужим майном на власний розсуд.
Обвинувачений вину у вчиненому діянні не визнав та показав, що у вищезазначені час та місці він з ОСОБА_11 жодних закладок не вишукували, а йшли в напрямку гіпермаркету «METRO», в той час як, з незрозумілих для нього причин, двоє підлітків, які проїжджали повз них на велосипедах, стали його ображати та висловлюватися нецензурною лайкою. На зазначені дії підлітків він особисто, а також присутні перехожі, зробили підлітками зауваження. Ще через 5 хвилин він з ОСОБА_11 , продовжуючи шлях в напрямку зазначеного гіпермаркету по пр-ту Добровольського, вдруге спочатку почули нецензурну лайку, а потім побачили, що вона надходить на їх адресу від тих же підлітків, які їхали на велосипедах позаду від них.
Бажаючи з'ясувати причину такої поведінки підлітків, а також вкотре зробити їм зауваження, ОСОБА_9 пішов їм назустріч, на що потерпілий несподівано покинув велосипед на проїзній частині пр-кту Добровольського, перебіг через цю проїзну частину, після чого разом з іншим підлітком, який їхав на іншому велосипеді, втекли в напрямку вул. Кишинівської.
Залишившись біля покинутого чужого велосипеду ОСОБА_9 , бажаючи прибрати його з проїзної частини, а також запобігти пошкодженню чи викраденню іншими особами, маючи остаточний намір в подальшому повернути його власнику, після нетривалого безрезультатного очікування, взяв цей велосипед та покотив його до власного помешкання.
Як вбачається з подальших показань обвинуваченого він, впродовж декількох наступних днів, розмістив оголошення в соціальних мережах, з власними контактними даними, в яких вказав про намір повернути велосипед власнику. Самостійно до органу поліції він не звертався, оскільки вважав, що правоохоронці не будуть цим займатися, до того ж сам він весь наступний час перебував на неофіційній роботі, куди вже 22 серпня 2023 року прибули декілька поліцейських.
Правоохоронці повідомили, що переглянули відеозаписи з камери зовнішнього спостереження та запропонували йому видати велосипед, на що він добровільно погодився, про що також надав власноручно складену письмову заяву. Разом з тим, 4 вересня 2024 року до нього знову прибув поліцейський, повідомив про неправильність раніше складеної заяви та настояв на її переоформленні, з вимогою додаткового зазначення тієї обставини, що цей велосипед було обвинуваченим раніше викрадено у потерпілого, на що ОСОБА_9 вимушено погодився внаслідок психологічного тиску поліцейського.
Таким чином обвинувачений категорично заперечує обумовленість власних дій будь-яким корисливим мотивом та умислом на відкрите заволодіння чужим майном.
Незважаючи на викладене вина ОСОБА_9 у вчиненому доводиться наступним.
Потерпілий ОСОБА_4 в суді показав, що в один із днів влітку минулого року він з братом каталися на велосипедах неподалік від власного будинку, де побачили двох чоловіків, які щось шукали в траві. Він з братом поінтересувались у незнайомців, чи відшукали вони щось, на що останні відповіли нецензурною лайкою. Не бажаючи продовжувати конфлікт, він з братом уїхали. Через декілька хвилин, коли він з братом рухалися по пр-ту Добровольського в напрямку гіпермаркету «METRO», несподівано із-за дерева на нього вибіг обвинувачений та, використовуючи нецензурну лайку, став стрімко до нього наближатися. Потерпілий показав, що сприйняв такі дії ОСОБА_9 як загрозу здоров'ю, злякався, покинув велосипед та перебіг через дорогу, де спостерігав, як обвинувачений підібрав покинутий велосипед, перевів його через трамвайну колію та пішов з ним. Цей же велосипед потерпілому було повернуто вже слідчим 06 чи 07 вересня минулого року.
Свідок ОСОБА_10 в суді показав надав показання, які за своїм змістом повністю є аналогічними показанням його брата, а також додатково пояснив, що в момент першої зустрічі з незнайомцями брати вирішили, що це наркомани шукають закладку, а після вибігання ОСОБА_9 із-за дерев брат покинув велосипед, будучи сильно наляканим, оскільки дуже тремтів.
Законний представник ОСОБА_25 - ОСОБА_5 в суді показав, що близько 17 години 30 хвилин одного із днів серпня минулого року його діти виїхали із дому на велосипедах покататися. Через 15 хвилин передзвонив заплаканий ОСОБА_13 та повідомив, що у нього якийсь чоловік відібрав велосипед. Батько зателефонував в поліцію та виїхав до дітей, разом з якими безрезультатно намагався відшукати кривдника. Про подію діти розповіли йому обставини, які повністю ідентичні показанням в суді. Заяву про злочин до органу поліції подавала дружина. Велосипед повернув слідчий через пару тижнів.
Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що в один із днів влітку минулого року він йшов разом із ОСОБА_9 . приватним сектором в районі вулиць Кишинівської та Суворовської, в м. Одесі, де вони зустріли двох хлопців на велосипедах. Останні, з незрозумілих для нього причин, стали висловлюватися в їх адресу нецензурною лайкою, демонструвати образливі жести руками, на що він та ОСОБА_9 , а також інші перехожі - очевидці зробили дітям зауваження, після чого ці хлопці уїхали. Через декілька хвилин він з ОСОБА_9 йшли тротуаром в напрямку гіпермаркету «METRO», в той час як їх стали із-заду наздоганяти на велосипедах ці ж самі хлопці та продовжували виражатися в їх адрес нецензурною лайкою. Реагуючи на зазначене, ОСОБА_9 розвернувся та став наближатися до хлопців, ймовірно, щоб зробити їм зауваження, на що один з хлопців злякався цього, кинув на дорозі велосипед та перебіг на іншу сторону проїзної частини. На думку свідка, обвинувачений підняв велосипед задля того, щоб його не переїхав автомобіль, після чого повідомив, що бажає потім повернути його підлітку, який був від них занадто далеко, а тому ОСОБА_9 покотив цей велосипед до власної домівки.
Мати потерпілого - ОСОБА_14 , будучи допитаною в суді в якості свідка, показала, що про подію вона з чоловіком дізналися із дзвінка дітей, на що чоловік викликав поліцію та негайно виїхав на місце події, проте там обвинуваченого та велосипеда вже не було. Вона ж залишилася вдома, де була зайнята іншими справами, а в наступні дні взагалі перебувала за межами м. Одеси. Лише 04 вересня 2023 року у неї з'явилася практична можливість прийти до територіального органу поліції та написати заяву про вчинений щодо її дитини злочин. В цей та один із наступних днів за її участю, як законного представника, з дітьми було проведено якісь слідчі дії, про що було складено письмові документи. Долею велосипеда вона не цікавилась, оскільки ці питання контролював її чоловік. Їй лише відомо, що в один із наступних днів цей велосипед було повернуто слідчим.
Оперуповноважений сектору кримінальної поліції територіального органу поліції - свідок ОСОБА_15 в суді показав, що 05 вересня 2023 року складав рапорт керівнику відділу поліції про те, що в межах матеріалів, зареєстрованих за ЄО №22874 від 22 серпня 2023 року, отримав від ОСОБА_9 заяву про вчинення ним кримінального правопорушення, що знайшло підтвердження в матеріалах кримінального провадження №12023162490001208 від 04 вересня 2023 року, у зв'язку із чим, свідок отримав дозвіл про долучення усіх матеріалів цього ЄО до зазначеного кримінального провадження. Окрім того, свідок заперечив обставини можливого переписування ОСОБА_9 заяви про добровільну видачу велосипеда чи тиску на останнього.
Як вбачається із рапорту інспектора - чергового Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 о 18 годині 59 хвилин 15 серпня 2023 року із служби 102 надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_5 про те, що о 18 годині 37 хвилин цієї ж доби в межах вул. Державіна та куту пр-кту Добровольського, в м. Одесі, у дитини 13 років невідомий чоловік (одягнутий в панаму, футболку бежевого кольору, шорти чорного кольору, взутий у кросівки) вирвав велосипед та побіг в бік «METRO». Заявник з потерпілим очікують в місці події. Зазначену подію зареєстровано в ЄО за №22117 від 15 серпня 2023 року (а.п.36-37).
Відповідно до рапорту оперуповноваженого СКП Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 при прибутті 15 серпня 2023 року на вищезазначене місце події нікого виявлено не було. При передзвоні заявник ОСОБА_5 повідомив, що в даний час зайнятий, пізніше з цього питання самостійно звернеться до територіального органу поліції для написання заяви у вільний для себе час (а.п.38).
22 серпня 2023 року ОСОБА_9 , після роз'яснення йому положень ст.ст.28,29,55,62,63 Конституції України, подано керівнику зазначеного відділу поліції власноруч добровільно викладену письмову заяву (№22874), в якій зазначено, зокрема, що:
- у вечірній час 15 серпня 2023 року біля буд. №5, по пр-кту Добровольського, в м. Одесі , він йшов назустріч хлопцю, який раніше висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, при цьому останній кинув свій велосипед на землю, утік від нього в напрямку вул. Кишинівської;
- підійшовши до покинутого велосипеда, у нього виник намір забрати цей велосипед, оскільки хлопець утік, після чого він підняв велосипед та покотив його додому;
- в подальшому він помістив цей велосипед до розташованої між 8 та 9 поверхами сушарні, в парадній за місцем свого проживання ( АДРЕСА_4 ), де вирішив його залишити для особистого користування (а.п.52-53).
Як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення о 10 годині 15 хвилин 04 вересня 2023 року ОСОБА_14 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, звернулася до Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з вимогою прийняти міри до невстановленої особи, яка 15 серпня 2023 року біля буд. №5, по пр-кту Добровольського, в м. Одесі , викрала у її малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , велосипед марки «Crosser 700», вартістю 10000 грн (а.п.33).
Вищезазначена заява стала підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) о 13 годині 19 хвилин 04 вересня 2023 року про кримінальне провадження №12023162490001208, за ознаками ч.4 ст.186 КК України, що підтверджено витягом із цього реєстру (а.п.32).
Відповідно до постанови керівника слідчого відділення зазначеного територіального органу поліції від 04 вересня 2023 року в даному провадженні створено слідчу групу із слідчих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Безпосереднє розслідування провадження доручено слідчому ОСОБА_20 (а.п.39, 42).
04 вересня 2023 року слідчим ОСОБА_18 винесено постанову про визнання ОСОБА_14 законним представником потерпілого ОСОБА_4 (а.п.44-47), після чого останній надав слідчому для долучення до матеріалів провадження ксерокопію технічного паспорту на велосипед марки «Crosser 700», чорно-сірого кольору, рама № НОМЕР_1 (а.п.48-49).
Як вбачається із змісту доручення слідчої ОСОБА_20 від 04 вересня 2023 року остання доручила сектору кримінальної поліції Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області в 10-денний строк провести слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення особи, яка вчинила злочин, очевидців та свідків злочину, а також з'ясувати наявність камер зовнішнього спостереження поблизу місця вчинення злочину та витребувати відповідний відеозапис (а.п.41).
Оперуповноваженими СКП Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , кожним окремо, було з'ясовано, що наявні у них матеріали ЄО, відповідно №22117 від 15 серпня 2023 року (про первинне надходження на лінію 102 повідомлення про подію) та №22874 від 22 серпня 2023 року (про повідомлення ОСОБА_9 відомостей про вчинене ним правопорушення) мають відношення до розпочатого 04 вересня 2023 року кримінального провадження №12023162490001208, у зв'язку із чим рапортами порушили питання перед керівником зазначеного відділу поліції про долучення матеріалів за цими ЄО до даного кримінального провадження (а.п.34,51).
04 вересня 2023 року оперуповноваженим СКП Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 отримано від ОСОБА_9 на ім'я слідчого ОСОБА_18 власноруч складену письмову заяву, в якій зазначено, що ОСОБА_9 добровільно видав співробітникам поліції велосипед марки «Crosser», чорно-сірого кольору, який він викрав 15 серпня 2023 року, по пр-кту Добровольського, буд.№5, після чого залишив у себе (а.п.58).
Постановою слідчого ОСОБА_18 від 05 вересня 2023 року виданий ОСОБА_9 велосипед долучено до кримінального провадження в якості речового доказу (а.п.62).
Як вбачається із протоколу огляду вищезазначеного речового доказу в період часу з 10 години 10 хвилин до 10 години 45 хвилин слідчим ОСОБА_18 , із застосуванням засобу фіксування - фотоапарату «Canon», оглянуто велосипед марки «Crosser», та з'ясовано номер та серію його рами № НОМЕР_1 (а.п.59-61).
Вищезазначений речовий доказ слідчим ОСОБА_18 передано під зберігальну розписку малолітньому ОСОБА_4 в присутності його законного представника ОСОБА_14 (а.п.63).
Як вбачається з протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками 05 вересня 2023 року потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_10 , кожен окремо, в присутності законного представника ОСОБА_14 та понятих, за загальними рисами та виразом обличчя, розрізом очей та губ, формою підборіддя впізнали ОСОБА_9 , як чоловіка, який викрав у першої особи велосипед (а.п.64-71).
06 вересня 2023 року громадянином ОСОБА_24 письмовою заявою надано слідчому ОСОБА_18 носій інформації з відеозаписом подій, зафіксованих в період часу з 18 години 00 хвилин до 18 години 20 хвилин 15 серпня 2023 року камерою зовнішнього відеоспостереження, розташованою за адресою: АДРЕСА_5 (а.п.73).
Постановою слідчого ОСОБА_18 від 06 вересня 2023 року наданий ОСОБА_24 носій інформації (CD - диск) долучено до кримінального провадження в якості речового доказу (а.п.76).
Відповідно до протоколу огляду відеозапису від 06 вересня 2023 року, а також безпосереднім відтворення цього ж відеозапису в залі судового засідання встановлено, що по пішохідній доріжці йдуть два чоловіка, один з яких, одягнутий в панаму, футболку світлого кольору, шорти чорного кольору, взутий у кросівки, котить велосипед (а.п.74-75,77).
Як вбачається із протоколу слідчого експерименту від 20 вересня 2023 року та безпосереднього відтворення відеозапису цієї слідчої дії в залі судового засідання потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_10 , кожен окремо, в присутності законного представника ОСОБА_14 та понятих, на місці події показали про наступні відомі їм обставини механізму правопорушення:
- потерпілий, побачивши обвинуваченого, який біг тому назустріч, злякався, зістрибнув з велосипеда та перебіг через дорогу, де спостерігав, як обвинувачений підняв велосипед та покотив його;
- свідок, їдучі позаду брата та також побачивши обвинуваченого, який біг назустріч йому та потерпілому, встиг повернути праворуч та від'їхати на безпечну відстань в зворотному напрямку, де до нього згодом підійшов брат та вони разом подзвонили батьку (а.п.103-106).
Висновки суду та мотиви їх ухвалення
Оцінюючи в сукупності досліджені безпосередньо в судовому засіданні вищезазначені докази і доводи сторони захисту про можливу недопустимість частини обвинувальних доказів, отриманих як до моменту внесення відомостей про злочин до ЄРДР, так і таких, що нібито не знайшли свого підтвердження в результаті судового розгляду, а також доводи про відсутність в діях обвинуваченого корисливої мети та умислу на будь-яке заволодіння майном потерпілого в умовах воєнного стану, суд погоджується із вміненою стороною обвинувачення кваліфікацією дій ОСОБА_9 , обґрунтовуючи це наступним.
Сторонами не оспорюється встановлені судовим розглядом такі обставини, що саме обвинувачений забрав з місця події залишений потерпілим велосипед, який впродовж наступних декілька днів зберігав за місцем власного проживання, після чого його добровільно видав прибулим до нього співробітникам поліції. Розбіжність в позиціях сторін щодо розмежування вміненого грабежу від можливого іншого неконкретизованого стороною захисту протиправного діяння стосувалась у спрямованості виниклого у ОСОБА_9 та реалізованого умислу.
З суб'єктивної сторони складу злочину грабіж є умисним злочином, який вчиняється із прямим умислом, який виражається в тому, що винуватий усвідомлює, що вчиняє відкрите вилучення чужого майна, усвідомлює неминучість цього та бажає настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді майнової шкоди для потерпілого. Хоча диспозиція ст.186 КК України не зазначає мотив вчинення грабежу, проте наявність корисливого мотиву безпосередньо випливає із змісту цього злочину.
З показань ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та братів ОСОБА_25 вбачається, що між ними спочатку виник словесний конфлікт, який супроводжувався нецензурною лайкою. Причина виникнення цього конфлікту, персоніфікація його ініціатора та конкретні висловлювання його учасників, на думку суду, є лише предметом дотримання цими особами етично-моральних норм в суспільстві, що, без отримання будь-якої окремої правової кваліфікації, не мало вирішального значення для розглядуваного судом грабежу. Навіть можливе отримання від малолітнього потерпілого глибокої словесної образи не є обставиною, яка б виключала для ОСОБА_9 відповідальність за наступне ним вчинення діяння корисливої спрямованості.
Як вбачається із показань тих же осіб в розвиток конфлікту ОСОБА_9 різко наблизився до малолітнього ОСОБА_4 , який злякався старшого за віком чоловіка, через що потерпілий кинув свій велосипед та перебіг на іншій бік дороги. Тобто ОСОБА_9 усвідомлював, що велосипед є чужим майном, яке власник в його присутності залишив на місці події.
На думку суду, можлива наступна правомірна поведінка ОСОБА_9 згідно висловленої ним в суді мети (зробити зауваження дітям, з'ясувати виниклі між ними стосунки, прибрати з проїзної частини залишений велосипед та в подальшому повернути його власнику) передбачала б єдиний логічно - пояснювальний варіант, як перебування в місці події та очікування прибуття дітей чи їх батьків, і навпаки, виключало б негайне залишення місця події з чужим майном.
Як вбачається із показань потерпілого він лише перебіг проїзну частину пр-кту Добровольського, відбіг на безпечну незначну відстань, звідки спостерігав, як ОСОБА_9 забирає його велосипед. До місця події приїхав батько дітей через незначний проміжок часу. Тобто у випадку, якби ОСОБА_9 залишався в місці події, то вже через 15 хвилин він зумів би реалізувати висловлені ним в суді вищезазначені наміри. Навпаки ж, вчинене ним майже негайне залишення місця події з майном потерпілого характеризує раптово виниклий інший намір - скористатися нагодою та обернути на свою користь майно потерпілого.
Так, в якості можливого виправдання своєї поведінки обвинувачений зазначає про нібито розміщення оголошення в соціальних мережах, з власними контактними даними, в яких вказав про намір повернути велосипед власнику. Суд констатує про виключну голослівність такого доводу, оскільки він не підтверджений жодним іншим доказом.
Інший довід обвинуваченого про його наступну зайнятість впродовж декількох днів на неофіційній роботі, що нібито також перешкодило самостійному зверненню до органу поліції з повідомленням про подію, також є голослівним, оскільки знову не підтверджений жодним іншим доказом.
Навпаки ж, суд звертає увагу на показання в суді обвинуваченого, що прибулі до нього співробітники поліції повідомили, що дізнались про причетність того до події після перегляду запису з камери відеоспостереження, а не з якогось оголошення.
Більш того, 22 серпня 2023 року ОСОБА_9 , після роз'яснення йому положень ст.ст.28,29,55,62,63 Конституції України, в поданій керівнику відділу поліції власноруч викладеній письмовій заяві, зокрема, зазначив, що вирішив залишити цей велосипед для особистого користування.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що фактично вчинені ОСОБА_9 дії після залишення потерпілим велосипеду були спрямовані на відкрите вилучення у того цього майна, яким обвинувачений розпорядився шляхом подальшого переміщення та зберігання за місцем свого проживання для наступного особистого користування, тобто з корисливою метою. Заперечення ОСОБА_9 такої мети вчиненого, на думку суду, є хибним та обумовлено його бажанням уникнути чи пом'якшити відповідальність за фактично вчинене.
Стороною захисту заявлено про недопустимість усіх доказів, отриманих до внесення відомостей про злочин до ЄРДР, зберігальної розписки потерпілого про отримання на відповідальне зберігання велосипеду - з підстави не підтвердження зазначеної обставини під час допиту в суді ОСОБА_14 , окремих документів - у зв'язку з відсутністю їх реєстрації в канцелярії органу поліції, а також протоколу огляду слідчим велосипеду - з підстави неотримання дозволу власника майна чи відсутності ухвали слідчого судді на проведення огляду іншого володіння.
Суд із зазначеними доводами не погоджується, виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (о 13 годині 19 хвилин 04 вересня 2023 року в кримінальному провадженні №12023162490001208). Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).
Досудове розслідування полягає у проведенні слідчим чи уповноваженою ним особою слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, встановлених КПК України.
Як вбачається із наведених вище матеріалів ЄО №22117 від 15 серпня 2023 року (про первинне надходження на лінію 102 повідомлення про подію) та №22874 від 22 серпня 2023 року (про повідомлення ОСОБА_9 керівнику органу поліції відомостей про вчинене ним правопорушення) не містять за своєю сутністю результатів, які б можливо було отримати лише шляхом здійснення досудового розслідування. Навпаки ж, всі реально проведені в провадженні слідчі (розшукові) дії датовані після моменту внесення відомостей про злочин до ЄРДР.
Отримані в судовому засіданні показання батьків малолітнього потерпілого про те, що саме батько, а не мати, був присутнім при поверненні на відповідальне зберігання велосипеда, в цілому не суперечить встановленій в суді обставині про те, що велосипед повернуто дитині. Помилкове зазначення в розписці персони законного представника, на думку суду, не спричинює недопустимість чи неналежність зазначеного документу.
Чинний КПК України надає можливість виділити такі види огляду: огляд місцевості; огляд приміщень; огляд речей; огляд документів та комп'ютерних даних; огляд трупа; огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією. З аналізу ст.223 КПК України вбачається, що для проведення огляду речі не обов'язкове залучення понятих, власника речі чи безперервного здійснення відеозапису цієї слідчої дії. Як встановлено під час судового розгляду та не заперечується стороною захисту ОСОБА_9 добровільно видав велосипед співробітникам поліції. Огляд зазначеної речі не вимагав будь-яких дій, пов'язаних з проникненням до велосипеду, житла, іншого володіння, подоланням перешкод, запірних пристроїв тощо, а відтак і була відсутньою необхідність застосовувати до такого огляду правил, що стосуються огляду іншого володіння в розумінні положень ст.233 КПК України.
Відсутність реєстрації окремих документів в канцелярії органу поліції дійсно є недоліком цих документів, проте зміст окремих рапортів оперуповноважених органу поліції, розписки потерпілого та письмової заяви обвинуваченого не суперечить встановленим обставинам кримінального провадження, що не спричинює їх безальтернативну недопустимість.
Більш того, необхідно врахувати, що грабіж вважається закінченим, коли майно вилучене і винуватий має реальну, хоча б початкову, можливість розпорядитися ним як власним (винести, сховати, передати, викинути тощо). Стороною захисту не заперечується та обставина, що саме ОСОБА_9 забрав велосипед потерпілого з місця події та перемістив його до місця власного проживання, де став зберігати впродовж декількох наступних днів. Заперечення в цьому зводилися лише щодо умислу обвинуваченого, про корисливу спрямованість якого суд вище дійшов однозначного висновку. Таким чином, навіть якщо б обвинувачений взагалі позбувся велосипеду, тобто в даний час був би фактично відсутнім предмет злочину, який неможливо було б видати, вилучити, відшукати тощо, це жодним чином не впливає на момент закінчення грабежу саме 15 серпня 2023 року.
Стороною захисту також заявлено довід про безпідставність кваліфікації дій обвинуваченого як таких, що були вчинені в умовах воєнного стану. Всупереч викладеному, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 поставила крапку у питанні покарання осіб за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану. Так, згідно вказаного судового рішення, за ч.4 ст.185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений. Аналогічний правовий висновок підлягає застосуванню і щодо складу злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Оскільки станом на 15 серпня 2023 року на території України діяв воєнний стан, запроваджений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, дія якого була неодноразово продовжена іншими Указами Президента України, затвердженими відповідними їм Законами України, то, до часу можливого внесення законодавцем змін до кримінального закону, і відсутні підстави для можливої перекваліфікації дій ОСОБА_9 на інший, некваліфікований склад грабежу.
Таким чином суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_9 дій, які полягали в наступному.
Близько 17 години 50 хвилин 15 серпня 2023 року малолітні ОСОБА_4 із рідним братом ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кожний, каталися на велосипедах біля буд. АДРЕСА_2 , де побачили раніше незнайомих їм ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які, як здалося братам, шукали на землі закладки. У зв'язку із побаченим ОСОБА_4 пожартував над ОСОБА_12 , що останній сприйняв як особисту образу.
Через декілька хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи біля буд. №5, по пр-ту Добровольського, в м. Одесі , перестрів братів ОСОБА_25, які їхали на велосипедах, та, бажаючи з'ясувати раніше виниклі особисті неприязні стосунки, вибіг назустріч ОСОБА_4 .
Останній, впізнавши у чоловікові, який набігав на нього, особу, над яким він невдовзі жартував, злякався ОСОБА_9 , зупинився, покинув велосипед та перебіг через проїзну частину на безпечну відстань.
У зв'язку із вищезазначеними обставинами обвинувачений, достовірно знаючи про запроваджений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України воєнний стан, дія якого була неодноразово продовжена іншими Указами Президента України, затвердженими відповідними їм Законами України, діючи з корисливих мотивів та з раптово виниклим прямим умислом на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи неминучість та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді майнової шкоди для потерпілого, підібрав належний ОСОБА_4 велосипед марки «Crosser 700», чорно-сірого кольору, рама № НОМЕР_1 , вартістю 10000 грн, з яким залишив місце події, та в подальшому став його зберігати за місцем власного проживання, чим розпорядився цим відкрито викраденим чужим майном на власний розсуд.
Зазначені дії ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначення покарання
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно з статтею 65 цього Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні покарання ОСОБА_9 суд визнає добровільне відшкодування спричиненої майнової шкоди в якості обставини, яка пом'якшує покарання, а вчинення злочину щодо малолітньої дитини в якості обставини, яка обтяжує покарання.
Суд також враховує дані про ОСОБА_9 як про особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, не визнає вини у вчиненому, не має власної сім'ї, офіційно працевлаштована в якості продавця - консультанта, не перебуває на спеціалізованому обліку в медичних установах, позитивно характеризується за місцями проживання, роботи та колишнього навчання.
При цьому невизнання ОСОБА_9 вини у вчиненому є найсуттєвішою обставиною, яка впливає на призначення йому покарання.
З урахуванням викладеного, вищенаведених даних про особу винуватого, наявності обставин, які як пом'якшують, так і обтяжують покарання, позиції прокурора та потерпілого про призначення суворого покарання, суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого ОСОБА_9 в умовах воєнного стану діяння, суд дійшов висновку про необхідність призначення такого виду кримінального покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.186 КК України, як позбавлення волі в його мінімальній межі, та його наступне реальне відбування, тобто про неможливість застосування до ОСОБА_9 положень ст.ст.69,75 та 76 КК України.
Окрім того, зважаючи на призначення ОСОБА_9 покарання, що підлягає реальному відбуттю, а також існування ризику ухилення останньої особи від його відбування після проголошення вироку, суд вважає необхідним застосувати до засудженого до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Протягом строку застосування домашнього арешту заборонити ОСОБА_9 залишати місце свого проживання в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби.
Після набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - скасувати, а ОСОБА_9 доставити до установи відбування покарання.
Виконання вироку в цій частині покласти на начальника Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з дня його фактичного поміщення до установи відбування покарання.
Після набрання вироком законної сили долучені до кримінального провадження в якості речових доказів:
- велосипед марки «Crosser 700», чорно-сірого кольору, рама № НОМЕР_1 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_4 ;
- носій інформації (CD - диск) - зберігати в матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий ОСОБА_1