Справа № 510/285/24
Провадження № 2/510/907/24
21.03.24 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності, -
Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.
Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про право власності на житло від 29.10.1999р. №422; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 20.06.2014 року; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім'я сторін у справі; копія рішення виконкому Ренійської міської ради Одеської області від 25.09.2015р. №110; копія договору купівлі-продажу від 24.12.2023р.; копія розписки від 24.12.2023р.; копія довідки КП «Ренійське БТІ» від 07.02.2024р. №25 про належність домоволодіння.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зазначивши, що в грудні 2023р. між нею та відповідачами була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості. 24.12.2023р. між сторонами був фактично укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якого відповідачі продали, а позивачка купила 4/6 (або 2/3) частки житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 за 120 тис. грн. Тоді ж позивачка передала відповідачам обумовлену суму, гроші були сплачені саме за купівлю належних відповідачам часток житлового будинку: ОСОБА_3 - за 2/6 частини, ОСОБА_2 - за 1/6 частину, ОСОБА_4 - за 1/6 частину), це підтверджується доводами позивачки, викладеними у позові, та не заперечується відповідачами, розпискою про отримання грошей. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивачка продовжила мешкати у будинку, розпорядилась щодо догляду за придбаними іншими частинами нерухомісті, доглядає за її збереженням вцілому, сплачує всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивачка неодноразово зверталась до колишніх власників, однак, вони від посвідчення договору ухиляються, на прохання позивачки не реагують, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на 4/6 частини нерухомості на себе, позивачці було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передала продавцям обумовлену суму, продавці передали документи, відповідні частини нерухомості в натурі. Позивачка фактично вступила у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину розпорядилась щодо догляду за житлоплощею, виконала поточний ремонт, постійно наглядає за збереженням майна, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.
Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивачки знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачам передані гроші, позивачці - відповідні частини нерухомості, якими вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може ними розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості 2/6 частин нерухомості підтверджуються доводами позивачки, які відповідачі визнали, крім того, обставини продажу, передачі грошей самі відповідачі не заперечують. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивачки з цього приводу відповідачами не сприймаються, так як потребують додаткових матеріальних витрат.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачів щодо відповідних частин житлового будинку та встановленні права на нерухомість у позивачки, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на 2/6 частини нерухомості за позивачкою.
Також суд зазначає, що у зв'язку із тим, що позивачкою були заявлені позовні вимоги майнового і немайнового характеру, а нею було сплачено судовий збір тільки за один вид позовної вимоги (майнового характеру), суд додатково стягує з позивачки на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору за вимогу немайнового характеру.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220, 328, 334, , 386, 392, 655, 656, 657 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Договір купівлі-продажу від 24.12.2023 року, згідно із яким ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 купила 4/6 частини житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , за 120 000 грн. - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 4/6 частини житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (кожному з них у межах своєї частки).
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Вячеслав ДУДНИК