Справа № 510/2140/23
Провадження № 2/510/552/24
19.03.24 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи на 19.03.2024р. був повідомлений в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України, яка передбачає, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, будучи повідомлений, ОСОБА_2 в судове засідання не явився, відзиву на позов не надав.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору купівлі-продажу від 12.12.2021р.; копія акту прийому-передання майна за договором купівлі-продажу від 12.12.2021р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім'я ОСОБА_2 ; копія договору купівлі-продажу від 21.06.1993р.; копія довідки Ізмаїльського міжміського бюро технічної інвентаризації від 1993р. про належність нерухомості; копія акту від 1987р. про відведення земельної ділянки під житлову забудову; копія рішення виконкому Ренійської міської ради від 1993р. про введення житлового будинку до експлуатації; копія рішення виконкому Ренійської міськради від 12.04.1990р. про подовження строку договору на будівництво житлового будинку; копія акту №225 від 1993р. про прийомку в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку; копія рішення виконкому Ренійської міської ради Одеської області від 11.12.1986 про надання земельної ділянки під забудову; копія договору забудови земельної ділянки від 18.03.1987р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , діюча через свого представника - ОСОБА_3 , звернулась до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2 , зазначивши, що в грудні 2021р. між нею та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості. 12.12.2021р. між сторонами був фактично укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якого відповідач продав, а позивачка купила житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , за 200 тис. грн. Тоді ж позивачка передала відповідачу обумовлену суму, гроші були сплачені саме за купівлю житлового будинку, це підтверджується доводами позивачки, викладеними у позові, та не заперечується відповідачем. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивачка переїхала мешкати у придбану нерухомість, доглядає за її збереженням, сплачує всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивачка неодноразово зверталась до колишнього власника, однак, він від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивачки не реагує, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами, а потім, як з'ясувалось, він взагалі виїхав за межі України. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на житловий будинок на себе, позивачці було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передала продавцю обумовлену суму, продавець передав документи, нерухомість в натурі. Позивачка фактично вступила у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину розпорядилась щодо догляду за житлоплощею, виконала поточний ремонт, постійно наглядає за збереженням майна, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.
Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивачки знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передані гроші, позивачці - нерухомість, якою вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може нею розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються доводами позивачки, крім того, обставини продажу, передачі грошей сам відповідач ніколи не заперечував. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивачки з цього приводу відповідачем не сприймаються, так як потребують додаткових матеріальних витрат, крім того, в даний час відповідач не знаходиться на території України, виїхав за її межі.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідача щодо житлового будинку та встановленні права на нерухомість у позивачки, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на будинок за позивачкою.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220, 328, 334, , 386, 392, 655, 656, 657 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Договір купівлі-продажу від 12.12.2021 року, згідно із яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , за 200 000 грн. - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Вячеслав ДУДНИК