Справа № 522/4099/24
Провадження по справі № 1-кп/522/1569/24
(повний текст)
18 березня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024160000000098 від 14.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
В провадженні слідчого відділу УСБУ в Одеській області, знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 22024160000000098 від 14.03.2024 за підозрою громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.
Відповідно до клопотання слідчого встановлено, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ООН, як це установлено в даному визначенні.
Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:
а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;
f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;
g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.
Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
24.02.2022 о 05-00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Враховуючи міжнародно-правове визначення агресії, з 24.02.2022 Російською Федерацією розпочато збройну агресію проти України, яка триває до теперішнього часу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.02.2022, після початку широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у громадянки України ОСОБА_4 , яка була невдоволеною чинною державною владою в Україні, сповідувала антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, була прихильницею приєднання території України до Російської Федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, схвалювала збройну агресію Російської Федерації проти України, визнавала її правомірною і підшукувала способи сприяти їй, виник злочинний умисел, направлений на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
На виконання свого злочинного умислу, 20.06.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр" за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, маючи умисел на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, будучи обізнаною щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, спілкуючись з невстановленою особою, промовила наступні репліки, переслідуючи при цьому мету їх доведення до невизначеного кола осіб, які знаходились у вказаному приміщенні:
- Это она уже…это она была когда-то Украиной! Хотя Украину я люблю, между прочим, и она останется и будет при России, так как она всегда и была. И украинский язык я тоже люблю, и Украина наша будет только в составе России, как она всегда и была;
- Ой, половина, кто? Бандерлоги вот эти сраные, которых ещё не убили? Россия старается всех убивать. Ничего, скоро…скоро уже вас не будет (у відповідь на зауваження співбесідника, що можливо половина людей не згодна з її думкою);
- Угу, конечно. У меня русско-еврейские корни, какие мы родственники? (у відповідь на зауваження співбесідника щодо попередньо висловленого ОСОБА_4 побажання смерті прихильникам державності України);
- Ну так если вы русские, что же вы тогда за ур…ур…ур…уркаинцев вот этих вот? (у відповідь на зауваження співбесідника, що в місці проведення бесіди знаходяться прихильники державності України різних національностей).
Згідно з висновком експерта зонального експертного сектора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Управління СБ України в одеській області № 377 від 28.09.2023, у вищезазначених репліках, промовлених ОСОБА_4 , міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Крім того, в червні 2023 року у громадянки України ОСОБА_4 , яка була невдоволеною чинною державною владою в Україні, сповідувала антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, була прихильницею приєднання території України до Російської Федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, схвалювала збройну агресію Російської Федерації проти України, визнавала її правомірною і підшукувала способи сприяти їй, виник злочинний умисел, направлений на розпалювання національної ворожнечі, на приниження національної честі та гідності українського народу.
На виконання свого злочинного умислу, 20.06.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні будівельно-господарського гіпермаркету " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, маючи умисел на розпалювання національної ворожнечі, на приниження національної честі та гідності українського народу, будучи обізнаною щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення рівності громадян України у їх конституційних правах залежно від їх національної належності до українського народу, спілкуючись з невстановленою особою, промовила наступні репліки, переслідуючи при цьому мету їх доведення до невизначеного кола осіб, які знаходились у вказаному приміщенні:
- Это она уже…это она была когда-то Украиной! Хотя Украину я люблю, между прочим, и она останется и будет при России, так как она всегда и была. И украинский язык я тоже люблю, и Украина наша будет только в составе России, как она всегда и была;
- Ой, половина, кто? Бандерлоги вот эти сраные, которых ещё не убили? Россия старается всех убивать. Ничего, скоро…скоро уже вас не будет (у відповідь на зауваження співбесідника, що можливо половина людей не згодна з її думкою);
- Угу, конечно. У меня русско-еврейские корни, какие мы родственники? (у відповідь на зауваження співбесідника щодо попередньо висловленого ОСОБА_4 побажання смерті прихильникам державності України);
- Ну так если вы русские, что же вы тогда за ур…ур…ур…уркаинцев вот этих вот? (у відповідь на зауваження співбесідника, що в місці проведення бесіди знаходяться прихильники державності України різних національностей).
Згідно з висновком експерта зонального експертного сектора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Управління СБ України в одеській області № 377 від 28.09.2023, у вищезазначених репліках, промовлених ОСОБА_4 , міститься розпалювання національної ворожнечі, на приниження національної честі та гідності.
15.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України - порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, за кваліфікуючими ознаками: умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, на приниження національної честі та гідності, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України - виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, за кваліфікуючими ознаками: виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- п.2 ч.1 ст. 177 КПК України: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку із вищевикладеним, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з наведених в ньому підстав, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Підозрювана ОСОБА_4 та їх захисник в судовому засіданні частково заперечували проти задоволення клопотання слідчого, мотивуючи тим, що підозрювана раніше не судима, має постійне місце проживання, хворєі на психічне захворювання, розлад адаптації по істероідному типу, а тому просили застосувати більш м'який запобіжний захід..
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, підозрювану, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_4 в інкримінованих їй злочинах підтверджується допустимими доказами у їх сукупності, долученими до клопотання, зокрема: повідомленням ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/5/Т/10-1317 від 13.03.2024 (рапорт уповноваженої особи № 65/5/Т/10-1316 від 13.03.2024), в якому викладено обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України; повідомленням ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/5/Т/10-1315 від 13.03.2024 (рапорт уповноваженої особи № 65/5/Т/10-1314 від 13.03.2024), в якому викладено обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України; протоколом огляду відеозапису опублікованому в меседжері «Telegram» у каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 22.06.2023 року, в якому зафіксовано обставини промовлених ОСОБА_4 . реплік антиукраїнського змісту, в приміщенні будівельно-господарського гіпермаркету " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_3 ; висновком експерта ЗЕС УНДІСТ та СЕ СБУ в УСБУ в Одеській області № 377 від 28.09.2023 за результатами проведення лінгвістичної експертизи, згідно з яким у репліках, промовлених ОСОБА_4 , наявні виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також наявні ознаки умисних дій, які спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, на приниження національної честі та гідності; протоколом обшуку від 09.02.2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено предмети які підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_4 ; протоколом огляду вилучених 09.02.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , предметів які зберегли у собі інформацію, щодо протиправної діяльності ОСОБА_4 ; поясненнями свідка ОСОБА_8 , яка була учасником розмови 20.06.2023 року в приміщенні будівельно-господарського гіпермаркету " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якої остання чула промовлені ОСОБА_4 репліки антиукраїнського змісту.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, раніше не судима, не одружена, має постійне місце проживання, має психічне захворювання, що у сукупності свідчить про наявність посередніх соціальних зв'язків останньої.
Ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, а також уникнення ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризики незаконного впливу на свідків слідчий суддя до уваги не бере, оскільки в матеріалах клопотання слідчого не зазначено жодного свідка, який наявний у вказаному кримінальному провадженні, а тому на кого зможе впливати підозрювана не зрозуміло.
Ризик вчинення нового кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, відсутній, оскільки ані до клопотання, а ні в судовому засіданні не надано жодного документу, згідно якого підозрювана раніше притягувалась до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1ст. 436-2, ч.1 ст. 161 КК України, 15.03.2024 року, то досудове розслідування має бути закінченим до 15.05.2024 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання слідчого обставини, а саме що підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, не одружена, має постійне місце проживання, раніше не судима, має психічне захворювання, що свідчить про наявність посередніх соціальних зв'язків підозрюваної, враховуючи її майновий стан, доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 20:00 до 08:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час проведення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 205, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - задовольнити частково.
Застосувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 20:00 до 08:00 години, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.05.2024 року включно.
Покласти на підозрюваного обов'язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу із 20:00 по 08:00, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошення повітряної тривоги з метою перебування в укритті;
2) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 18.03.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 22.03.2024 року о 15:30 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя: ОСОБА_9
18.03.2024